Концепція управління ефективністю модифікаційних поліпшень сервісного асортименту оздоровчих закладів

Інноваційні трансформації підприємств сфери послуг мають на меті отримання очікуваного економічного ефекту від нововведень, забезпечуючи підприємству можливість пристосовуватися до зовнішніх чинників. Зміни внутрішніх організаційно-фінансових механізмів, що забезпечують створення, виробництво й реалізацію поліпшеного сервісного продукту, можливі лише за умови зростання його доходності та прибутковості. Основними характеристиками трансформацій діяльності підприємства вважаємо глибину інновації, пов’язану із змінами в організаційній структурі підприємства та у номенклатурі послуг (з урахуванням галузевої приналежності оздоровчих підприємств), а також змін, що стосуватимуться оптимізації питомої ваги кожного з видів у загальному обсязі реалізації. До основних характеристик трансформацій доцільно також віднести тривалість –промiжок часу, протягом якого впровадження нововведень виробничого процесу не зазнаватимуть істотних зрушень. Період відносно усталеного функціонування удосконаленого організаційно-економічного механізму санаторію передусім залежить від тривалості життєвого циклу новітньої чи удосконаленої послуги, який, однак, може припинитися на будь-якій стадії виробництва. Зазначимо, що дослідження інновацій сервісного асортименту санаторно-курортних закладів враховує суттєву ознаку організаційних нововведень, спрямованих на поліпшення фінансових результатів підприємства без глибинних реорганізацій, в тому числі й зміни організаційно-правової форми та форми власності. Обидві характеристики сервісних нововведень (глибина і тривалість) принципово відрізнятимуться залежно від типу інноваційної послуги. За критерієм глибини інновації в умовах санаторно-курортних установ можна поділити на дві основні групи:  Концептуальні, які спрямовані в основному на поліпшення лікувально-оздоровчих послуг, піднесення їх на якісно новий рівень, що передбачає застосування новітніх технологій у галузі медицини (діагностика, терапія), а також надання комплексу профілактичних заходів з огляду на географічне розташування санаторно-курортної установи. Цей вид інновацій у сфері послуг можна назвати диверсифікацією вглиб. Особливістю таких інновацій є їхня висока витрато-місткість, адже такі нововведення можуть потребувати значних витрат на придбання новітнього обладнання чи розширене відтворення (модернізацію, капітальний ремонт) наявного обладнання, що є необоротним активом підприємства. Тобто собівартість наданих послуг у подальшому може збільшуватися на суму амортизаційних відрахувань в результаті здорожчання майна курортних закладів. Серед витрат підприємств, пов’язаних із впровадженням таких інновацій, слід враховувати і витрати на перепідготовку чи підвищення кваліфікації персоналу, задіяного реалізації нового напряму діяльності, а також можливе збільшення витрат на оплату праці кваліфікованішого персоналу, чи в результаті збільшення обсягів виконуваних ним робіт (витрати наднормованого робочого часу), що автоматично збільшуватиме і обсяги відрахувань на соціальні заходи. Крім того, впровадження нововведень в галузі охорони здоров’я супроводжується чималими матеріальними витратами (придбання медикаментів, препаратів, м’якого інвентарю тощо), витратами на додатково спожиту у виробничих цілях тепло- та електроенергію. Всі вищенаведені витрати як постійні, так і змінні, формують доволі високу собівартість інноваційних лікувальних послуг та визначають високий рівень реалізаційних цін, обмежуючи кількість потенційних споживачів відповідно до їхніх доходів. Для інформування потенційних споживачів про наявність переліку оновлених послуг, які вони зможуть отримати від певного оздоровчого закладу, останній зобов’язаний здійснювати додаткові витрати на рекламу. Істотною маркетинговою ознакою нововведення є висока його ризикованість, тобто незначний збут через низький, нижчий за прогнозований навіть у песимістичному сценарії попит. Зазвичай премія за ризик, яку бажають отримати підприємства-реалізатори інноваційних послуг закладається в ціну у вигляді підвищеного відсотка норми прибутку, внаслідок чого відпускні ціни завищуються ще більше, скорочуючи коло потенційних споживачів, а, отже, й дохід від запровадження нововведення. Таким чином, концептуальна інновація може мати позитивний економічний ефект лише після ретельного обґрунтування стратегії її запровадження – поєднання здійснюваних організаційних, маркетингових та фінансових завдань у часі і просторі.  Кон’юнктурні інновації зорієнтовані на диверсифікацію можливих супутніх послуг підприємства. Об’єктом удосконалення діяльності санаторно-курортних установ за інноваціями такого типу головним чином є комплекс сервісу, тобто йдеться про диверсифікацію вшир. Запровадження інновацій цього виду також передбачає певні додаткові витрати від підприємства, проте їхній обсяг дещо менший, ніж за концептуальних інновацій. Відрізнятиметься також структура збільшення собівартості оздоровчих послуг при кон’юнктурній інноваційності сервісних послуг. Насамперед, буде меншою питома вага капітальних витрат, ніж при концептуальних інноваціях, адже придбання додаткових необоротних активів здійснюватиметься у менших обсягах, а специфіка складу необоротних активів істотно відрізнятиметься від тих, що закуповуються для придбання медичного устаткування. Таким чином, створюється можливість для застосування вигідніших для підприємства фінансових механізмів, зокрема, застосування оренди або лізингу, беззаперечною перевагою яких збереження мобільності у діяльності підприємств при відмові від невигідних напрямів функціонування. При цьому у випадках укладання договорів оперативної оренди чи лізингу обладнання, використання якого не забезпечуватиме підприємству відшкодування здійснених витрат, може бути поверненим орендодавцеві чи лізингодавцеві. Завдяки можливості застосування «податкового щита» від амортизаційних відрахувань за взяте у лізинг обладнання підприємство матиме можливість певною мірою скоротити бюджетні платежі, а за певних умов лізингової угоди у санаторія не виникатимуть витрати на ремонт чи модернізацію орендованого обладнання. З урахуванням викладеного у попередніх розділах дослідження можна стверджувати, що саме такий механізм має застосовуватися під час логістичного удосконалення сервісних послуг шляхом змін у рухомому складі транспортних засобів, отриманих у оперативний лізинг. Така практика застосовується у світі для використання подібних необоротних активів і забезпечує чималі економічні вигоди всім учасникам ринкової взаємодії. Звичайно, зменшуватимуться і витрати на перепідготовку персоналу, задіяного в основній діяльності із застосуванням кон’юнктурних інновацій. Однак, у випадку застосування ефективних поліпшень сервісних послуг, умовно-змінні додаткові витрати на оплату праці (із нарахуваннями) істотно зростатимуть як за рахунок необхідності використання кваліфікованішої праці, так і в результаті зростання відпрацьованого часу (можливо, збільшення чисельності працюючих). Зростання матеріальних витрат (на придбання предметів, препаратів та ін.) та витрат на оплату електроенергії тощо залежить в основному від характеру нововведень у сервісі: транспортних послуг; культурно-розважальних, спортивних, туристично-екскурсійних послуг; прокату речей особистого використання; розширення торговельної мережі та точок громадського харчування; прибирання приміщень чи території. Все це потребуватиме різних за напрямками та обсягами матеріальних витрат при обов’язкових змінах чисельності, навантаження, кваліфікація та оплати персоналу. Впровадження таких інновацій також передбачає витрати на рекламу, проте специфіка та доступність загально-споживаних послуг значно знижуватимуть ризик неефективності від їхнього запровадження, а об’єктивна конкуренція утримуватиме зростання відпускних цін на товар чи послуги у жорстко обмежених регіональним ринковим попитом межах. Таким чином, перший напрям інновацій зорієнтований на збільшення обороту (виручки від реалізації) санаторію, другий є втіленням безпосереднього науково-технологічного розвитку підприємств оздоровчої галузі. Беззаперечний зв’язок між цими двома напрямами очевидний, а тому їх не варто відокремлювати. Характерною особливістю такої взаємозалежності двох видів інновацій є її асиметричність, адже глибинні інноваційні удосконалення основної діяльності санаторно-курортних підприємств пов’язані із запровадженням наукових досягнень і передових технологічних розробок в галузі охорони здоров’я. Загальновизнаним є той факт, що успіх оздоровчих заходів значною мірою визначається способом виробництва ними оздоровчого продукту, тобто культурою обслуговування пацієнтів. Звичайно, успіх оздоровчих заходів значно знижується за відсутності якісного сервісу, оскільки втрачається синергічний ефект від зовнішніх медичних (хірургічних і консервативних) впливів на організм людини, що не підкріплюються внутрішніми резервами. Мобілізація останніх відбувається в тому числі і завдяки сприятливому психологічному клімату, яким супроводжуються оздоровчі впливи. Таким чином, глибинний напрям підвищення інноваційності послуг санаторно-курортних установ обов’язково супроводжується сервісними інноваціями. Високий рівень сервісного обслуговування становить вигідну конкурентну перевагу санаторно-курортної установи навіть без додаткового надання медичних послуг: позитивні враження від відпочинку також сприяють мобілізації внутрішнього потенціалу людини, як для її фізичного зміцнення, так і відтворення трудового потенціалу. Оскільки на задоволення саме цих потреб націлений споживач оздоровчих послуг, то йдеться про задоволення відповідного ринкового сегменту, оскільки рішення споживача стосовно власного відпочинку у тому чи іншому санаторії визначає потенційні можливості утримання тим чи іншим санаторієм своїх ринкових позицій. В цьому сенсі можна стверджувати, що високий рівень задоволення потреб індивіду є підґрунтям не тільки до повторного його оздоровлення в обраному закладі, а й для розширення кола споживачів установи в результаті дії опосередкованої реклами, що інформуватиме про доцільність вибору варіанта оздоровлення саме в цій установі, як найоптимальнішого. У випадках ефективного запровадженого інноваційного сервісу додаткові надходження підприємства здатні забезпечити повніше відшкодування яку «традиційних», так і додаткових витрат, зумовлених запровадженням усієї диверсифікованої системи нововведень. Не виключена можливість ф зворотного варіанту, коли зростання витрат буде компенсоване за рахунок впровадження нових оздоровчих, головним чином лікувальних послуг, які можуть виявитися досить прибутковими. При необхідних обсягах доходів шляхом проведення відповідної цінової політики, рекламних компаній, якості спектру та обсягів оздоровчих заходів, що відповідатимуть наявному споживчому попиту).