Пригодницькі мотиви в романі «Земля Королеви Мод»

Поява оновленого епічного жанру – пригодницького роману – була викликана запитами суспільства середини ХХ ст. Цей жанр в українській літературі спирався на уснопоетичні оповіді, населені чарівними героями, які завжди потрапляють у ситуацію вибору між добром і злом та мають вийти з неї переможцями. Він зумовлювався також соціально-політичною ситуацією в СРСР, спонукаючи письменників створювати роман-мрію, виражати через текст ідеал, протиставлений непривабливій реальності, шукати нових естетичних засад, орієнтацій. Шаблони соцреалізму та ідеологічна й політична цензура стояли на заваді творчості, тому частина авторів так і не змогла подолати радянські стереотипи, лише незначна кількість талановитих митців зважилася їх розхитувати. 

Пригодницькі твори першочергово писалися з орієнтацією на підліткову, дитячу аудиторію, розширювали проблемно-тематичні горизонти української літератури, мали специфічну сюжетобудову. Типологія жанру пригодницького роману вимагала від письменника вибудовувати твір у системну динамічну конструкцію, де сюжетні ходи, кульмінаційне напруження вимагають моделювання таких епізодів, які б ставили героя в незвичні ситуації. Численні пригоди та долання всіляких перешкод створюють постійні афекти, ставлять персонажів у ситуації незвичайних моральних випробувань, вибору між добром і злом, правдою і кривдою. Виразна умовність жанру й особливості предмета оповіді спричинені жанровою природою пригодницького роману, що має синтетичний, дифузійний характер: дійсність, факт, документ поєднується з романтичним, пригодницьким елементом, що інколи стоїть на грані ймовірності. Письменники наповнюють такий твір рельєфними просторовими і часовими параметрами людського життя: це і скрупульозне зображення еволюції головного героя, і моделювання людських доль героїв другого плану, з іменами яких пов’язані інші сюжетні вузли твору – усе це підтверджує думку Г.-В.-Ф. Гегеля, що роман є епосом приватного життя людини [75, 143]. Вдаючись до зображення конфліктів твору, письменники використовують прийом нагромадження перешкод на шляху головного героя, ретардацію, авторські відступи, гіперболізацію пригод.

Трансформації, модифікації, багатоваріантність, оновлення жанрових структур роману кінця ХІХ-ХХ ст. зумовили швидкоплинний процес диференціації і синтезу, поєднання або скомплікованості жанрів, літературних родів, що породжують дифузійні процеси всередині самого жанру. Пригодницькі сюжетні твори письменників-істориків, таким чином, є нормальною трансформацією жанру роману. Відбувається взаємопроникнення жанрових різновидів романів – таким чином, один роман може бути і пригодницьким, і історичним, і філософським, і соціальним. Письменники вдаються також до авторських дефініцій, які засвідчують проби зафіксувати жанрову своєрідність твору, як-от: роман-подорож або роман-сповідь.

Модифікації епічних масштабів великої прози проектують багатоголосні описові перспективи. У пригодницьких романах не лише представлена історія внутрішнього світу героя, а й відтворено найтиповіші конфлікти доби, що декодуються через проникнення зовнішнього у внутрішню естетичну суть людського характеру, синтезуючи історичну правду і правду художню.

Дослідники неоднозначно ставляться до виокремлення жанру пригодницького роману, що визнають А. Михайлов, В. Кожинов, Л. Мошенску, А. Ткаченко та ін. Тоді як більшість вважає, що в межах терміну «пригодницький роман» можна зробити інший розподіл: політичний роман, фантастичний, морський, детективний, соціально-пригодницький, історико-пригодницький тощо. Усі ці жанри містять у сюжеті пригодницькі елементи, тому як такий пригодницький роман можна не виокремлювати, а позначати інший жанровий різновид як той, що містить пригодницькі мотиви. «Земля Королеви Мод» Івана Білика теж поєднує різні елементи. Це пригодницький роман (сюжет насичений великою кількістю подій зі стрімкою динамікою розгортання). Пригодницький характер твору поєднує в собі також елементи роману-подорожі, і водночас це роман-мрія письменника. Іван Білик, вдавшись до можливості художнього вимислу, створив можливу історію своєї нездійсненої подорожі на льодовий материк. Показавши усі небезпеки, які супроводжували експедицію, він неначе заспокоював себе, зменшував почуття жалю за нездійсненою мрією. Роман «Земля Королеви Мод» уособлює нездійснене бажання письменника податися в далеку експедицію з групою журналістів.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/artyushenko-zlata-valeriivna-hudozhnya-interpretaciya-istorii-u-romanah-ivana-bilika.html