Нематеріальні активи в системі функціонування підприємства

В умовах розвитку ринкових відносин України, що супроводжується збільшенням різноманітності товарів (послуг) та розвитком конкурентного середовища, для ефективного функціонування та розвитку підприємства все більшого значення набувають нематеріальні активи. Саме нематеріальні активи підприємства вирізняють його серед аналогічних за видом діяльності підприємств. Важливою складовою теорії і практики управління підприємствами є ефективне використання об’єктів нематеріальних активів під час здійснення їх господарської діяльності. Сформовані на початковому етапі діяльності нематеріальні активи потребують здійснення безперервного процесу формування та розвитку, з метою своєчасного оновлення і підвищення ефективності їх використання. За останні роки посилився вплив нематеріальних активів на структуру вартості підприємства. Гуськов В. зауважив, що в період з 1982 р. по 2000 р. роль нематеріальних активів в загальній структурі активів компанії суттєво змінилася. Співвідношення матеріальних і нематеріальних активів у 1982 р. складало 62% і 38%, а у 2000 р. – 15% і 85% відповідно [40]. На даний час немає однозначного визначення терміну «нематеріальні активи». Підходи до визначення та характеристик нематеріальних активів вітчизняних спеціалістів в значній мірі формуються чинними нормативно-правовими документами [1, 2, 4, 7, 13]. У статті 1 п.1.2 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” надається таке визначення: ”Нематеріальний актив – об’єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визначені у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку” [7]. Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи у бухгалтерському обліку та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 8 “Нематеріальні активи”. Відповідно до п.4 П(С)БО 8 до нематеріальних активів належать немонетарні активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам [13]. До нормативних документів, які розкривають види, характеристики та особливості оцінки нематеріальних активів, відноситься «Порядок експертної оцінки нематеріальних активів». Відповідно до даного Порядку нематеріальні активи визначаються як об’єкти права інтелектуальної власності, інші об’єкти права власності та користування [118]. Відповідно до Міжнародних стандартів фінансового обліку (МСФО), а саме МСФО 38, нематеріальний актив – це не грошовий актив, який можна ідентифікувати, актив, що не має фізичної форми і використовується при виробництві товарів. В стандарті наголошується, що під активом розуміється ресурс, який компанія контролює у результаті минулих подій і очікує від нього економічних вигод у майбутньому [76]. Відповідно до визначень, що наводяться у нормативно-правових документах, можна виділити такі характеристики нематеріальних активів: - очікування економічних вигод від їх експлуатації, - довгостроковість експлуатації, - відсутність матеріальної форми, - належність юридичним особам.