Бюджет підприємства, його види та методи розробки

Бюджет підприємства, його види та методи розробки Вітчизняна економічна наука донедавна термін «бюджет» розглядала виключно як основний фінансовий документ держави або ж регіону, що визначав основні доходи і видатки на плановий період. Проте на протязі останнього десятиліття все частіше стали говорити про бюджет підприємства. Слово «бюджет» походить від французького «bougett» (шкіряна сумка). Цей термін застосовувався в Англії з 1870 року як назва документу, що містив план доходів і витрат держави та затверджувався парламентом [39, с. 13]. В такому розумінні бюджет використовується на макрорівні в багатьох країнах вже понад століття. На рівні підприємства бюджети застосовуються з 20-х років ХХ століття [48, с. 41]. При цьому визначення терміну «бюджет» проектується з макрорівня на мікрорівень. Зокрема, Азріліян А. визначає бюджет, як розпис грошових доходів і витрат на певний період, зазначаючи правомірність використання терміну «бюджет» на рівні підприємства [70, с. 73]. На думку Білик М.Д., визначення бюджету, що прийняте в підсистемах обліку у західних країнах ближче до нашого поняття «кошторис»: «бюджет – це кількісний план у грошовому вираженні, підготовлений і прийнятий на певний період, що показує плановий обсяг доходу, який має бути досягнутий і / або витрати, які мають бути зменшені протягом цього періоду, а також капітал, який необхідно залучити для даної цілі» [6, с. 101]. Це поняття бюджету є ширшим від визначень терміну «бюджет», що пропонують у вітчизняній науковій літературі. Аналіз літературних джерел показав, що запропоновані вітчизняними фахівцями визначення «бюджету» в переважній більшості вказують на окрему складову поняття «бюджет», прийнятого за кордоном. Найчастіше в літературі зустрічається визначення бюджету, в якому акцентовано увагу на прогностичну функцію бюджетів і переважне представлення показників у вартісних вимірниках. «Бюджет – це план майбутніх операцій, виражений в кількісних і якісних (переважно в грошових) величинах» [14, с. 455; 25, с. 163; 22, с. 340; 53, с. 78; 148, с. 29; 80, с. 400; 95, с. 92]. В інших визначеннях знаходимо характеристики, що стосуються бюджетного періоду, сфери застосування бюджетів. Зокрема: «бюджет – це оперативний фінансовий план, що складається, як правило, на термін до одного року, відображає надходження і використання коштів по поточній, інвестиційній, фінансовій діяльності підприємства» [12, с. 207; 10, с. 384]. Деякі автори наголошують на ролі бюджетів в процесі залучення капіталу для досягнення цілей підприємства. «Бюджет – це кількісне втілення плану, що характеризує доходи і витрати на визначений період, а також капітал, який необхідно залучити для досягнення заданих планом цілей» [25, с. 163]. Варто відмітити, що при визначенні поняття «бюджет» різними авторами розглядаються різні аспекти терміну (додаток А). На основі аналізу та узагальнення визначень бюджету, що розглядаються у науковій літературі, пропонуємо виділити такі характеристики бюджету підприємства: 1) внутрішньофірмовий документ, що приймається і затверджується у встановленому порядку; 2) підпорядкований загальній стратегії розвитку організації; 3) складається на певний період (як правило нетривалий); 4) приймається для підприємства, функціонального підрозділу, центру відповідальності, проекту, програми; 5) є основою для контролю за результатами діяльності і базою для прийняття управлінських рішень; 6) створюється на основі багатоваріантного аналізу діяльності підприємства; 7) за формою являє собою розпис доходів і/або витрат об’єкту бюджетування. Серед науковців немає єдиної думки щодо співвідношення термінів «бюджет» та «кошторис». Деякі автори розмежовують ці поняття, звертаючи увагу на певні відмінності між бюджетами і кошторисами. Мельник О.Г. зазначає, що ототожнення понять «бюджет» та «кошторис» є помилковим, оскільки кошторис передбачає формування видатків, але не розглядає, на противагу бюджету, джерел їх покриття [77, с. 32]. Це пояснення є правомірним для бюджету підприємства в цілому, так як на цьому рівні мають місце і витрати, і доходи. Проте бюджети розробляють на різних рівнях управління, і вони можуть складатися як для функціональних підрозділів, так і для окремих центрів фінансової відповідальності. Останні, в свою чергу, не обов’язково матимуть і витрати, і доходи (центри витрат, центри доходів). Також науковці наголошують на різниці у формі представлення інформації у бюджетах і кошторисах [19, с. 369]. Відмінність полягає у тому, що всі витрати у бюджетах представлені у вигляді планів-графіків, які чітко пов’язані з конкретними термінами їх здійснення, тобто розподілені за тижнями, декадами, місяцями і т. д. Кошториси ж не передбачають чіткого узгодження термінів. Хоча потрібно звернути увагу на те, що бюджети підприємства мають багато видів, і форма представлення їх неоднакова. Так, зокрема, бюджет прямих витрат відрізнятиметься від бюджету грошових коштів, який додатково супроводжуватися графіком руху коштів. Ще однією відмінністю, яка наводиться у науковій літературі, є неоднорідність економічних умов складання бюджетів і кошторисів. Тобто кошторис віднесено виключно до надбань командно-адміністративної економіки. Відповідно, характерною особливістю кошторису було виконання завдань, поставлених на вищих рівнях управління держави. В свою чергу бюджет орієнтується, насамперед, на умови ринкового середовища. Таке розмежування понять вказує виключно на порядок складання бюджетів, а не на їх змістовні характеристики. Розглянемо одне із визначень кошторису, прийняте у командно-адміністративній економіці: «кошторис – план наступних грошових витрат і надходжень» [33, с. 257]. Таке розуміння мало відрізняється від сучасного визначення поняття кошторис: «кошторис – головний плановий документ для фінансування бюджетних установ і організацій, а також витрат на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт та ін.» [32, с. 89]. Це підтверджує відсутність значних змін у трактуванні поняття «кошторис» у вітчизняній науці зі зміною умов функціонування підприємств. Здійснимо аналіз поняття «кошторис» за тими ж характеристиками, що й терміну «бюджет». Кошторис підприємства: 1) внутрішньофірмовий документ, що приймається і затверджується у встановленому порядку. Якщо розглядати підприємство, то кошторис, так як і бюджет, зорієнтований на внутрішнього користувача. На кожному підприємстві самостійно визначається порядок затвердження різних кошторисів; 2) підпорядкований загальній стратегії розвитку організації. Хоча на цьому моменті не наголошується при визначенні терміну «кошторис», але як складова управління витратами на підприємстві, він також повинен підпорядковуватися загальній стратегії розвитку підприємства; 3) складається на певний період (як правило нетривалий); 4) приймається для підприємства, функціонального підрозділу, центру відповідальності, проекту, програми; 5) є основою для контролю за результатами діяльності і базою для прийняття управлінських рішень. Фактичний кошторис порівнюється з плановим і, на основі отриманих результатів, оцінюється діяльність відповідного об’єкту та приймаються подальші управлінські рішення; 6) створюється на основі багатоваріантного аналізу. При плануванні діяльності підприємства в ринкових умовах обирається один варіант діяльності з можливих альтернатив. Рівень витрат підприємства поряд із доходами буде визначати ефективність певного управлінського рішення, а, отже, кошторис також повинен формуватися на основі багатоваріантного аналізу; 7) за формою являє собою розпис доходів і/або витрат об’єкту бюджетування. У кошторисі більша увага приділяється витратам, але доходи для відповідного періоду та об’єкту, зазвичай, також наводяться. Відповідно до наведених характеристик бюджет підприємства за своїми сутнісними характеристиками практично не відрізняється від кошторису. Відмінність полягає лише в більшій регламентації процесу бюджетування з боку керівництва підприємства. Таким чином, на основі проведеного аналізу пропонуємо наступне визначення поняття «бюджет підприємства». Бюджет підприємства (установи, організації) – це внутрішній документ, представлений у формі розпису надходжень і /або видатків обєкту бюджетування (підприємства, підрозділу, центру відповідальності), що складається на певний період шляхом багатоваріантного аналізу його діяльності. В той же час бюджети підприємства не є однорідними, і можна виділити окремі їх види. Виокремлення видів бюджетів дозволить обирати найбільш оптимальний варіант документу для конкретного підприємства. Огляд літературних джерел дозволив виділити дві групи класифікаційних ознак бюджетів: ті, що стосуються бюджетів в цілому, і ті, що характеризують їх витратну частину [157]. Друга група ознак ґрунтується на класифікації витрат підприємства. Серед ознак першої групи у науковій літературі з проблем бюджетування найчастіше розглядається розподіл бюджетів на операційні та фінансові [4, 6, 38, 41, 60]. Під операційним бюджетом розуміють систему бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або функціями підприємства. До його складу входять: бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет витрат за їхніми видами, бюджет фінансових результатів (прибутків та збитків) [6, с. 102]. Фінансовий бюджет – це план, у якому відображаються обсяг та структура грошових коштів та їх використання. До фінансових бюджетів традиційно відносять бюджет грошових коштів, бюджет інвестицій, прогнозний бухгалтерський баланс [6, с. 102]. Крім зазначеного поділу бюджетів підприємства за цільовим призначенням на операційні та фінансові, пропонується поділяти бюджети за сферами діяльності на бюджети операційної, фінансової та інвестиційної діяльності [85, с. 115; 173, с. 18]. На нашу думку, ці дві класифікаційні ознаки повторюють одна одну. Застосування бюджетів в різних сферах діяльності підприємства фактично передбачає виконання покладених на них завдань, їх призначення в залежності від сфери діяльності. Поділ бюджетів на операційні та фінансові ряд авторів пов’язують з їх роллю у формуванні зведеного бюджету організації. Операційні бюджети трактуються «як сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток» [41, с. 144]. Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображають плановий рух грошових коштів і фінансовий стан підприємства [41, с. 144]. На нашу думку, у цьому випадку варто говорити про важливість бюджетів, обов’язковість їх застосування у системі бюджетування підприємства. Деякі автори виділяють окремо основні, операційні, допоміжні та додаткові бюджети [8, с. 21; 46, с. 23; 146, с. 143]. До основних бюджетів відносять бюджет доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, розрахунковий баланс. Ці бюджети призначені для управління фінансами підприємства, оцінки фінансового стану бізнесу. Операційні і додаткові бюджети призначені для встановлення взаємозв’язку між вартісними та натуральними показниками. Спеціальні – необхідні для більш точного визначення цільових показників. Виокремлення операційних бюджетів за такою класифікацією недоцільне. Адже, як було зазначено, операційні бюджети стосуються насамперед призначення та сфери застосування. Тому за важливістю у системі бюджетів підприємства їх можна поділити на основні, допоміжні та спеціальні. Основні бюджети складаються на всіх підприємствах незалежно від галузі, розміру та інших факторів. Допоміжні бюджети необхідні для більш точного складання основних бюджетів. Спеціальні бюджети необхідні для визначення цільових показників та нормативів, врахування особливостей діяльності окремого підприємства (підрозділу). Перелік допоміжних та спеціальних бюджетів визначається підприємством самостійно [146, с. 45]. За об’єктом бюджети поділяють на бюджети загальноорганізаційні, цільових витрат, окремих видів бізнесу, окремих операцій або процесів, центрів відповідальності, конкретних проектів чи програм. З цією ознакою пов’язаний поділ бюджетів за рівнем узагальнення. В різних бюджетах рівень агрегування показників істотно відрізняється. Показники зведеного бюджету охоплюють рівень всього підприємства і ґрунтуються на інформації бюджетів нижчих рівнів. В свою чергу часткові бюджети характеризують конкретний об’єкт і формуються відповідно до принципу спеціалізації [133, с. 18]. За сталістю бюджетних показників виділяють статичні, змінні, гнучкі бюджети. Статичний (фіксований) бюджет містить значення показників, які визначаються на початку і не коригуються на протязі бюджетного періоду. Змінний (динамічний) бюджет – бюджет, показники якого постійно коригують після завершення певного періоду (місяця, декади) у зв’язку зі зміною поточних умов діяльності підприємства. Гнучкий бюджет – бюджет, складений для кількох можливих рівнів (обсягів) діяльності підприємства, які можуть бути досягненні у межах релевантного періоду внаслідок впливу стохастичних факторів (зміни рівня інфляції, курсу валюти, податкових ставок тощо) [41, с. 145]. Бюджети складаються переважно у грошовому вираженні, проте деякі з них можуть бути представлені і у натуральних вимірниках, наприклад, бюджет продажу.