Основні функції агротуризму та поняття і класифікація видів агротуристичного продукту

Основні функції агротуризму та поняття і класифікація видів агротуристичного продукту Вирішуючи проблему диверсифікації підприємництва в сільських регіонах і підвищення рівня зайнятості трудового потенціалу на селі, розвиток агротуризму сприяє зростанню зайнятості населення і збагаченню ринку праці. Можна передбачати, що розвиток агротуризму сприятиме поліпшенню демографічної ситуації на селі, зокрема руху молоді із міста в село. Як вид підприємницької позасільськогосподарської діяльності на селі агротуризм є додатковим (або навіть основним) джерелом доходу селянського господарства, що може, до речі, дати додаткову можливість розвивати основний вид сільськогосподарської діяльності. Додатковим джерелом допливу грошових засобів при розвитку агротуризму є продаж різних регіональних виробів, продуктів натурального природного середовища (трав, грибів, риби, ягід і т.п.) [151, с.17-18]. Агротуризм – це один із найдешевших, а заразом – найбільш здорових і дієвих видів відпочинку, який виконує і досить потужну оздоровчу функцію за рахунок чистого повітря, екологічно чистих продуктів харчування, відсутності стресових ситуацій, максимального наближення до природи, можливості безпосереднього спілкування з нею. Агротуризм є вагомим чинником не лише економічного, а й соціально-культурного відродження села [180, c.181]. Як один із видів позасільськогосподарської діяльності на селі, що в умовах скорочення аграрної сфери економіки на сьогодні має важливе значення в плані створення можливостей для покращання фінансово-економічного стану сільських жителів, агротуризм дозволяє підвищити рівень зайнятості, поліпшує якість праці та умови життя селян. Результати проведених досліджень і вивчення досвіду в інших країнах показують, що розвиток цього напряму агробізнесу не лише дозволяє селянам одержувати додаткові доходи, а й створює для них можливості отримання інших корисностей соціально-культурного характеру. Завдяки агротуризму як такому, що поєднує в собі риси сільського і зеленого туризму, на селі розширюються суспільні контакти, взаємне збагачення новими знаннями, до має особливе значення для селян, особливо – горян, які в силу територіальних особливостей тією чи іншою мірою відірвані від навколишнього світу [16, с.152]. При цьому основні функції агротуризму тісно між собою переплітаються, бо будь-яка з них безпосередньо пов’язана з економічною функцією, яка має важливе значення як для тих, хто відпочиває, так і для тих, хто забезпечує умови для високоефективного відпочинку. Наприклад, соціальна функція агротуризму проявляється не лише в тому, що дає змогу господарям агротуристичних садиб відчути себе потрібними людям, а й у плані створення додаткових робочих місць на сільській території, причому не лише за рахунок членів агротуристичної родини. А екологічна функція агротуризму безпосередньо пов’язана з його рекреаційно-відпочинковою функцією в сенсі екологічності навколишнього середовища. З погляду екологічності продукції, яка виробляється в агротуристичному господарстві, до них логічно й об’єктивно долучається економічна (виробнича) функція – попит формує пропозицію. Для розширення масштабів агротуристичної діяльності та збільшення кількості бажаючих скористатись послугами агроосель сільські родини здобувають нові знання і вміння, зокрема, вони об’єктивно зацікавлені в розвитку своїх навичок у підприємництві, що сприяє підвищенню рівня якості життя на селі. Подібний механізм стосується піклування мешканців про чистоту й естетику села. У процесі агротуристичної діяльності селяни також мають широкі можливості контакту з іншими людьми, обміну думками і поглядами, пізнання інших типів і традицій життя.