Конкурентоспроможність фондового ринку в системі управління національним господарством

На думку автора, конкурентоспроможність національного фондового ринку – це його здатність в умовах ринкової економіки та прозорого розподілу суспільного продукту надавати фінансові послуги за міжнародними стандартами і в перспективі реально підтримувати та підвищувати доходи власників, у першу чергу міноритарних акціонерів. Такий рівень розвитку фондового ринку створює фінансові інструменти для впровадження економіки знань, має систему генерування та миттєвої передачі інформації. Крім цього, сприяє максимальному ефективному використанню людського фактора як основи досягнення конкурентоспроможності країни. Конкурентоспроможний фондовий ринок України здатний залучати кошти, які сьогодні виводяться за межі країни [93, с. 191]. Що стосується розміщення державних та корпоративних цінних паперів України на провідних світових фондових біржах, то геофінансова рента по цих операціях залишається за кордоном. Стратегічна мета України у фінансовій сфері – максимальна реалізація національних інтересів в умовах функціонування наднаціональних платіжних систем, реалізація Україною статусу фінансового центру країн Балто-Чорноморської смуги, Східної Європи та Кавказу для досягнення євростандартів життєвого рівня [94, с. 151]. Здійснений аналіз діючої моделі та найбільш важливих проблем розвитку фондового ринку України в умовах глобалізації виявив його характерні особливості. Початок створення фондового ринку України поклала масова сертифікатна приватизація. Вона не забезпечила приватизовані підприємства додатковим капіталом, що прискорило поляризацію реальних власників і акціонерів. Після прийняття низки законодавчих і нормативних актів ця тенденція лише посилилась (див. дод. Б). В результаті фондовий ринок виявився нерозвиненою системою української економіки. На це впливає неефективність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку й інших державних регуляторів у цій сфері. Становлення ринку цінних паперів в Україні відбувалось з певними особливостями щодо впровадження законодавства.