Соціально-економічна сутність податків у контексті їх інституційного призначення

Роль оподаткування у забезпеченні функціонування економічної системи країни полягає в обґрунтованому, законодавчо встановленому перерозподілі грошових коштів від платників до централізованих фондів, акумулюванні їх у кількості, достатній для реалізації програм розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг, транспорту, виконання комплексу загальносоціальних заходів, включаючи охорону здоров'я, науку, культуру, а також фінансування діяльності органів державної влади. Як один із основних складників механізму регулювання міжгосподарських відносин, що складаються в національній економіці, оподаткування безпосередньо впливає на ділову активність суб'єктів підприємництва, кінцеві результати застосування виробничих ресурсів, умови подальшої взаємодії кон'юнктурних елементів, що визначають бізнес-плани підприємств. Оподаткування є базовим інститутом економічного управління і цільового програму-вання на вищому рівні, охоплює всі види інвестиційних проектів, спрямованих на отримання прибутку. Крім того, оподаткування широко застосовується для «згладжування» диференціації в отриманні доходів різними групами населення. У цьому втілюється політика компенсації нерівномірного розподілу матеріальних благ між верствами суспільства, що передбачає утримання як із виплат, отриманих у вигляді заробітної плати, підприємницької виручки, так і з дивідендів, роялті, участі в прибутку. Принципи встановлення оподаткування відображають загальний державний устрій, утілюють обрані соціальні орієнтири, до яких належать гарантії прав людини і громадянина, встановлення стандартів якості на ринку споживчих товарів і послуг, охорона навколишнього природного середовища. Слід також відмітити, що науково-технічний прогрес – «стрижень» перетворень, удосконалення в усіх областях економічної діяльності стимулюється, разом з іншими, податковими методами: надаються пільги для інноваційних розробок, звільняються від оподаткування найбільш перспективні напрямки новаторства. У свою чергу, наукові досягнення повинні стати базою податкового регулювання. Передумовою дослідження оподаткування є визначення його основної категорії. По-няття податку зазнавало зміни, переходячи від визначення його як дару, жертвопринесення, допомоги до ідеї тимчасового обов'язкового вилучення, що потім зміцнилося і стало постій-ним. Трактування податку, уявлення про нього зробилося вираженням ставлення мислителів до державних фінансів, до держави як інституту суспільного устрою.