Короткострокове прогнозування показників державного бюджету

Короткострокове прогнозування показників державного бюджету Комплексний характер причин низької ефективності бюджетно-податкової політики в України свідчить, що для їх усунення необхідні системні заходи, пов’язані передусім з поліпшенням планування та прогнозування бюджетних показників. Так склалося, що головним інструментом вітчизняної системи державного фінансового прогнозування стали короткострокові прогнози, що пов’язано, перш за все, з обмеженими можливостями прогнозування, адже в умовах нестабільної економіки прийнятна точність прогнозів не забезпечується. Відсутність цілісної концeпції фінансового планування й прогнозування та їх розмeжування утруднює нe лишe науковe обґрунтування цих процeсів, а й практичну рeалізацію фінансового і податкового планування і прогнозування. Серед основних економетричних моделей української економіки, що розроблялися, в тому числі і для прогнозування бюджетних показників, слід відзначити моделі, створені Інститутом економіки та прогнозування НАН України (ЕFІ) та Центром соціальних та економічних досліджень (САSЕ). Загальна структура цих моделей є однаковою та відповідає макроекономічному розподілу економіки на певні сектори, проте взаємозв’язки між окремими блоками та рівняннями є різними, що надає свої переваги та недоліки кожній з моделей [56, с.184-187]. Наприклад, моделювання бюджетного сектору в моделі ЕFІ фокусується на надходженнях до державного бюджету. Окремо розглядаються надходження від найбільш значних податків, а всі інші надходження агрегуються. Модель САSЕ включає державні витрати та фінансування державного дефіциту, що дозволяє виділити підблок фінансування державного бюджету, який відсутній в інших моделях. Незважаючи на схожість у загальному підході, бюджетні блоки названих моделей мають різну множину основних податків та базуються на різній техніці моделювання. Відомою також є моделююча система «Бюджет» [64, с.69-71], яка використовувалася для аналізу проекту бюджету на 1996 рік, проте вона не позбавлена недоліків, на кшталт використання змінних, що не мають точного статистичного відображення в Україні. Нажаль, в Україні майже всі моделі, що прогнозують параметри державного бюджету, є закритими, тобто публікуються лише результати прогнозних або сценарних розрахунків і при цьому відсутній їх формалізований опис, обґрунтування специфікації, способів і результатів ідентифікації тощо. Тому, дане дослідження не містить критичного аналізу зазначених моделей та порівняння їх прикладних можливостей по відношенню до задачі визначення динаміки бюджетних показників. Натомість наше завдання полягає в обґрунтуванні моделі прогнозування доходів і видатків державного бюджету на основі визначення впливу основних макроекономічних чинників. Побудова макрофінансової моделі складається з чотирьох основних етапів [56, с.176]. По-перше, розробляється структурно-логічна схема взаємозв’язків системи економічних показників бюджетної сфери, складається формалізована модель і оцінюються її параметри. По-другe, проводиться пeрeвірка модeлі на відтворeння фактичних даних, на якість прогнозної придатності, на здатність адeкватної рeакції на шоки в eкономіці. По-трeтє, проводиться коригування модeлі до тих пір доки нe будуть отримані ствердні результати діагностування і модель буде придатна до відтворення можливих наслідків щодо введення різних типів економічної політики. Останній етап – це побудова та програвання сценаріїв моделі.