Зарубіжний досвід організації роботи з великими платниками податків

Зарубіжний досвід організації роботи з великими платниками податків Розвиток даного напряму державного податкового менеджменту є важливим у системі управління оподаткуванням, тому доцільно врахувати досвід інших країн при побудові вищезазначеного податкового відомства. Виділення фіскально важливих підприємств, які мають складну інфраструктуру, розгалуженість структурних підрозділів та запровадження податкового адміністрування цієї категорії платників у різних країнах дає змогу зробити висновок про ефективність та результативність цього напряму роботи податкових органів. Однак підходи щодо вирішення питань розвитку податкових служб, пріоритетів у їх роботі певною мірою різняться через особливості законодавчих органів держав. Перехід України до ринкової економіки спонукав до проведення адміністративної реформи органів виконавчої влади України в цілому, так і податкової служби зокрема. Доцільно ознайомитися з досвідом проведення податкових реформ у різних країнах світу, а саме: Російській Федерації, Казахстані, роботою податкової та митної служби Нідерландів, податкової служби США та Канадського агентства митних зборів і доходів. Мета такого процесу – недопущення в процесі податкових перетворень помилок інших країн, та адаптація їх здобутків у цьому напрямі до суворих умов української дійсності. Основні питання, які розглядаються в процесі дослідження, в основному стосуються організації роботи, вдосконаленню податкового менеджменту та його складової державного податкового менедменту великих платників податків, побудови відносин з платниками податків та реформування податкових органів. Найбільш наближеним до вітчизняних умов є досвід модернізації податкової служби Російської Федерації. Слід зауважити, що досвід податківців Росії вивчаємо не випадково, адже Росія, як і Україна, – вихідці з однієї країни – СРСР, тому мають однакові стереотипи мислення та успадковані проблеми. Однак підходи щодо вирішення питань розвитку податкових служб, пріоритетів у їх роботі, певною мірою різняться. Пояснюється це як особливістю законодавчих органів держав, так і стратегічними поглядами їх керівників. На відміну від України, вищий законодавчий орган Російської Федерації ухвалив Податковий кодекс держави. Сьогодні в Росії триває поетапний процес введення в дію окремих глав Податкового кодексу Російської Федерації. У результаті практичного реформування податкової системи Російської Федерації держава отримала зниження податкового навантаження на економіку, виведення капіталу з „тіньового” обороту, що, у свою чергу, спричинило збільшення надходжень до федерального бюджету. Основним завданням, яке стоїть перед податковими органами Російської Федерації (далі – РФ), є недопущення зменшення податкових надходжень. Поряд з цим безпосередньо багато що залежить від якості роботи самих податкових органів, від їх оперативності та компетентності. Реформування податкової системи РФ включає не тільки заходи щодо вдосконалення законодавства про податки і збори, але й заходи, спрямовані на підвищення ефективності податкового адміністрування при безумовному дотриманні прав і законних інтересів платників податків. Одним із найважливіших напрямів модернізації системи податкового адміністрування є вдосконалення організаційної структури. Для реалізації цих завдань міністерство Російської Федерації з податків і зборів (далі – МРФПЗ) визначило шляхи оптимізації податкових органів і провело реформу щодо структури територіальних органів їх чисельності, в основу яких було покладено:  побудова територіальних податкових органів за єдиним принципом;  проведення роботи з їх укрупнення;  чітке розмежування функцій по вертикалі;  визначення єдиного підходу до встановлення граничної чисельності працівників з урахуванням обсягу завдань і функцій, покладених на міністерство і територіальні органи;  створення трирівневої системи податкового адміністрування великих платників податків (на федеральному, окружному і регіональному рівнях);  впровадження нових інформаційних технологій і підвищення рівня інформатизації в адмініструванні. Створення укрупнених управлінь, інспекцій МПС Росії було важливим завданням реформи в РФ, а тому її проведення виправдано як географічними, так і економічними аспектами. Це дало змогу оптимізувати кількість податкових органів, зміцнити вертикаль управління і підвищити ефективність системи в цілому. Як ми знаємо, третє тисячоліття вважають періодом розвитку інформаційних технологій, удосконалення інформаційних систем і інструментів аналізу, а також розробка відповідних інформаційних технологій. В РФ основою цієї роботи стала централізація обробки даних за рахунок створення відповідних центрів, на які покладається введення, обробка, збереження і використання великого обсягу інформації податкових органів усіх рівнів. На сьогодні час уже функціонують Центри обробки податкової інформації у Москві, Волгограді, Нижньому Новгороді. МРФПЗ значну увагу приділяє саме питанню вдосконалення податкового адміністрування, яке на даному етапі розвитку ще не досягло кінцевого вирішення. Цей напрям найбільш актуальний сьогодні в РФ, адже платник податків постійно винаходить нові методи ухилення від оподаткування, намагається якомога максимально мінімізувати власні податкові зобов’язання, а тому, реалії розвитку економіки держави поставили перед податківцями завдання: не тільки встигати за цими процесами, а й випереджати їх. З метою досягнення успіху в збиранні податків та покращенні процесів адміністрування податківці РФ впровадили функціональну структуру податкових органів, узявши за основу єдину типову структуру інспекцій. Одним із напрямів втілення функціонального методу роботи в діяльності податкових органів РФ є реалізація програми роботи з великими платниками податків. Посилення контролю за діяльністю найбільших платників податків не випадкове, адже лише такі компанії-гіганти, як РАТ „ЄЕС Росії”, ВАТ „Газпром”, МПС та 18 нафтових компаній забезпечують близько третини всіх надходжень до федерального бюджету країни. Удосконалення податкового адміністрування великих платників податків у податкових органах РФ передбачається шляхом впровадження трирівневої системи контролю за цією категорією платників, впровадження якої розпочалось в 2001 р. Облік великих платників податків розподілено на таких рівнях: федеральний (підпорядкування інспекцій безпосередньо МРФПЗ), федеральних округів та на міжрайонний. Три рівні інспекцій зобов’язані забезпечувати щоденний моніторинг найбільших компаній, за наслідками якого та при критичній ситуації у надходженні платежів від цієї категорії платників інспекції повинні оперативно з’ясувати причини такого явища та вжити заходів щодо покращення ситуації. З метою якісного відбору платників на податковий облік до інспекцій міністерство розробило критерії відбору платників в залежно від рівня підпорядкування. Ці організаційно-методологічні заходи дали змогу розпочати процес безпосереднього створення відповідних спеціалізованих податкових органів РФ. У 2001 р. створено три спеціалізовані інспекції по роботі з великими платниками податків за галузевою ознакою на базі міжрайонних інспекцій по обслуговуванню ВПП різних галузей економіки у місті Москва, а саме: № 1 – з контролю за діяльністю підприємств у сфері розвідки, добування, переробки, транспортування та реалізації нафти та нафтопродуктів; № 2 – з контролю за діяльністю підприємств в сфері розвідки, добування, переробки, транспортування та реалізації газу; № 3 – з контролю за діяльністю підприємств у сфері виробництва і обігу етилового спирту, спиртомісткої, алкогольної та тютюнової продукції. Наступним етапом стало створення аналогічних інспекцій з галузевою спеціалізацію: зо контролю за діяльністю підприємств електроенергетики; з контролю за діяльністю підприємств транспорту, зв’язку та телекомунікацій; з контролю за діяльністю підприємств машинобудівної промисловості. Як зазначалось вище, поштовхом для створення спеціалізованих інспекцій федерального рівня послужила фіскальна важливість підприємств, їх складна інфраструктура, розгалуженість по регіонах країни, неможливість контролю за повним економіко-технологічним циклом (добування, обробка, постачання та реалізація) у відібраних для контролю галузях економіки. Принцип діяльності зазначених інспекцій побудований на організації контролю за сплатою податків до бюджету. Інструментами реалізації цього принципу є проведення камеральних та, на їх базі виїзних перевірок великих платників податків. Камеральний контроль побудований на формуванні трьох балансів платника: – натуральний баланс, або визначення обсягів видобутку, відпуску, транспортування продукції; – фінансовий баланс, тобто отримання інформації від банківських установ про рух коштів на рахунках платника; – баланс розрахунків податкових зобов’язань. Планування податкових надходжень в зазначених інспекціях побудовано на зіставленні бізнес – планів підприємств з прогнозними розрахунками податкових зобов’язань, вирахуваних безпосередньо податковим органом. Цей процес можливий у зв’язку із законодавчо врегульованим процесом подання в обов’язковому порядку до податкового органу бухгалтерської звітності підприємств, а також укладеними угодами про обмін інформацією, що стосується обрахунку об’єкта оподаткування, між галузевими міністерствами, іншими контрольними органами, органами статистики та МРФПЗ. Це дає можливість прогнозувати обсяги податкових надходжень з досить високим рівнем ймовірності.