Інституційні засади та наукові принципи формування доходів регіональних бюджетів

Інституційні засади та наукові принципи формування доходів регіональних бюджетів За умов ринкових трансформацій української економіки вимагають нових підходів до розуміння економічної природи доходів регіональних бюджетів, з’ясування їх ролі в економіці держави, спонукають до пошуку дієвих механізмів формування окремих видів надходжень та ефективних напрямків витрачання бюджетних коштів. Зважаючи на те, що доходи регіональних бюджетів займають вагоме місце у фінансових ресурсах органів місцевого самоврядування, особливого значення набувають проблеми удосконалення механізму мобілізації та зростання обсягів їхніх власних надходжень. Таким чином, вирішення практичних питань, пов’язаних із зміцненням власної дохідної бази органів місцевої влади, оптимізацією її складу та структури потребують досить глибокого теоретичного осмислення суті та призначення доходів регіональних бюджетів. Термін “доходи регіональних бюджетів” використовується для визначення різних за своєю природою об’єктів та явищ. З одного боку, це поняття відображає сукупність особливої сфери фінансових відносин, пов’язаних із формуванням фондів грошових коштів регіональних органів влади, а з другого боку - є матеріальним вираженням частини бюджетних відносин у вигляді податкових та неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом й офіційних трансфертів. Крім того, сутність доходів регіональних бюджетів доцільно розглядати у контексті їх суспільного призначення, поєднання загальнодержавних та інтересів територіальних громад у процесі наповнення регіональних бюджетів. Теоретичне узагальнення різних підходів щодо з’ясування сутності доходів регіональних бюджетів дало можливість сформулювати власне бачення цього поняття. На нашу думку, подані вище визначення необхідно уточнити, конкретизуючи призначення доходів регіональних бюджетів в умовах зміцнення інституту регіонального самоврядування, що, у свою чергу, передбачає збільшення їх обсягів на фінансування власних повноважень органів місцевої влади. Такий підхід до з’ясування суті доходів регіональних бюджетів підкреслить особливості їх мобілізації у ринковій економіці. Отже, пропонуємо розглядати доходи регіональних бюджетів як невід’ємну частину державних фінансових ресурсів, що акумулюються у фондах фінансових ресурсів органів регіонального самоврядування за рахунок податкових, неподаткових видів доходів, надходжень від операцій з капіталом та до цільових фондів, коштів, виділених із інших бюджетів з метою забезпечення ефективного та якісного виконання власних та делегованих функцій та повноважень регіональної влади. Передусім слід визначити основні принципи, на яких має ґрунтуватися формування регіональних бюджетів. Не претендуючи на вичерпність переліку, визначимо найбільш важливі. Принцип легітимності вимагає розробки бюджету з урахуванням основних принципів і норм вітчизняного правового простору, а також європейських тенденцій. Реалізація цього принципу можлива тільки шляхом правової презумпції при розробці і впровадженні реформ. Очевидно, що рівень легітимності державної політики з питань регіональних бюджетів значно зростає за умов її підтримки більшістю представників регіональних політичних сил. Принцип унітарності потребує дотримання розгляду дворівневої системи державного управління: центральний рівень (органи центральної виконавчої влади і територіально відокремлені органи виконавчої влади) і регіональний рівень (органи регіонального самоврядування). Реалізація такої моделі відбувається шляхом поєднання централізації і децентралізації у здійснення державної влади. Децентралізація управління як один з пріоритетів адміністративної реформи в Україні передбачає підвищення ролі регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування у здійсненні економічних та структурних реформ, диверсифікації економіки територій, в управлінні державним та комунальним майном, розвитку міжрегіонального співробітництва та інших сферах.