Нормативно-правова основа зовнішньоекономічної діяльності України

Нормативно-правова основа зовнішньоекономічної діяльності України Серед законодавчих актів, що регулюють відносини в зовнішньоекономічній сфері, безперечно, основним є Закон Украї¬ни «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. Незважаючи на зміни, які вносилися до нього, він не втратив значення і в нинішніх умовах. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» складається із 7 розділів, у яких об’єднано 39 статей, а саме: розділ І («Загальні положення») включає статті 1—6, розділ ІІ («Регулювання зовнішньоекономічної діяльності») — статті 7—23, розділ ІІІ («Спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності») — статті 24, 25, розділ ІV («Економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями») — статті 26, 27, розділ V («Захист прав і законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України») — статті 28—31, розділ VІ («Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності») — статті 32—37, розділ VІІ («Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності») — статті 38—39. Подаючи загальну характеристику зазначеного Закону, важливо наголосити, що в ньому закріплюються визначення термінів, які використовуються в цьому законодавчому акті. До таких термінів належать: «валютні кошти», «господарська діяльність», «демпінг», «експорт (експорт товарів)», «експорт (імпорт) капіталу», «зовнішньоекономічна діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт)», «імпорт (імпорт товарів)», «іноземна валюта», «іноземні інвестиції», «іноземні суб’єкти господарської діяльності», різні «квоти» та «ліцензії», «спільні підприємства» та ін. Від часу прийняття Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. триває постійний процес створення, розвитку та вдосконалення значного нормативно-правового масиву, на якому ґрунтується здійснення й забезпечення взаємовідносин вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що мають місце як на території України, так і за її межами. Вченими та практиками неодноразово піднімалося питання про потребу докорінної зміни ідеології законотворення та вдосконалення законодавчої бази, що регламентує відносини у сфері економіки, адже сучасна ринкова економіка, як відомо, — це насамперед правова економіка. Йдеться про необхідність створення дієвого господарського законодавства, яке б адекватно відображало кардинальні перетворення а економічній сфері, забезпечувало їх законність та соціальну спрямованість, про що прямо йдеться у ст. 13 Конституції України. Недосконалість Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічних відносин нашої держави, призводить до безконтрольного вивезення з неї вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами. Безконтрольність та відсутність валютного регулювання з боку держави призвели до масового відпливу валюти за кордон, на що неодноразово зверталася увага у виступах політиків, у тому числі керівників держави та народних депутатів України. Для збільшення ефекту від зовнішньоекономічної діяльності Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» потрібно гармонізувати з міжнарод¬но-правовою системою та системою валютного регулювання.