Джерела забруднення навколишнього середовища та їх вплив на довкілля

Джерела забруднення навколишнього середовища та їх вплив на довкілля Виробнича діяльність людства має наслідком не тільки виробництво певних благ і послуг, а й виникнення відходів, що супроводжують як виробництво, так і життєдіяльність людини. Забруднення атмосфери є одним із багатьох факторів, що впливають на довкілля. Забруднення атмосферного повітря можна поділити на два типи: 1) природне  спричинене природними процесами; 2) антропогенне – спричинене викидами різноманітних забруднюючих речовин у процесі діяльності людини. Антропогенне забруднення за масштабами і впливом на навколишнє середовище та живих істот [83] постійно зростає і на сьогодні суттєво перевищує природне забруднення Це обумовило зародження науки про «наш дім» – екології. Сучасне тлумачення терміна «екологія», запровадженого у науковий обіг німецьким зоологом Е. Геккелем у 1866 р., дещо відмінне від його первинної інтерпретації. Е. Геккель екологією вважав «науку про організми та середовище, що їх оточує» [19], «Великий економічний словник» за редакцією А. Н. Ізриліяна [11, с.1245] трактує зміст цього терміна вже як «розділ соціології, в якому розглядаються проблеми взаємовідносин людини і навколишнього середовища». Саме цей аспект є об’єктом нашого дослідження. На сучасному етапі екологія як наука охоплює низку окремих дисциплін. Таких, наприклад, як екологія людини, екологія морів та океанів, екологія рослин і тварин тощо. Саме в цих розділах науки екології зберігається первинний її зміст, тобто як науки про організми та навколишнє середовище. Докладно класифікацію напрямів розвитку сучасного уявлення про екологію з урахуванням галузевих особливостей наведено в роботі Г. О. Білявського та ін. [10]. Існують три основні штучні джерела забруднення атмосфери [78]: 1) викиди промисловості, що містять окис вуглецю (спалювання твердих відходів, вихлопні гази автомобілів, викиди підприємств); сірководень, сірковуглець (виготовлення штучного волокна, цукру, нафтопереробні заводи); сірковий ангідрид (хімічні підприємства, кольорова та чорна металургія, ТЕЦ); високотоксичні фтористі сполуки (сталеплавильні, алюмінієві заводи, виробництво скла, фосфорних добрив); 2) аерозольне забруднення (вугільні ТЕЦ, цементні та металургійні заводи, транспорт), за певних погодних умов утворюється фотохімічний смог; 3) радіоактивне забруднення. Різноманітні впливи людини на довкілля можна об’єднати за суттю та змінами в біосфері [126]: 1) зміни хімічного складу біосфери, кругообігу основних поживних хімічних елементів для флори і, як наслідок – балансу речовин, що її утворюють. Вони передусім пов’язані з видобутком корисних копалин, що спричиняє значну кількість відвалів та зростання кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ґрунт, водні об’єкти тощо; 2) зміна структури земної поверхні – стаціально-деструктивне забруднення біосфери планети. Так, неконтрольоване (у масштабах планети) вирубування лісів, розорювання степів, будівництво штучних озер та водосховищ негативно вплинули на режим поверхневих і ґрунтових вод. До цього переліку можна додати будівництво шляхів, урбанізацію загалом, ерозію ґрунтів, лісові та степові пожежі тощо; 3) біоценотичне забруднення біосфери  пов’язане з порушенням балансу різних популяцій унаслідок або нерегульованого вилову, відстрілу тварин, знищення рідкісних видів рослин, або цілеспрямованим чи ненавмисним інтродукуванням нових видів і форм живих об’єктів; 4) зміни енергетичного, у тому числі теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети. Зокрема, шумове, світлове, радіаційне та електромагнітне забруднення.