Систематизація підходів до оцінки якості життя населення

Систематизація підходів до оцінки якості життя населення На сучасному етапі якість життя виступає головним критерієм розвитку науково-технічного та людського потенціалу регіону зокрема та держави в цілому, досягнення еколого-економічної безпеки та визначення рівня соціально-економічного розвитку. Якість життя населення, як це зазначалося у розділі 1, є комплексом ціннісних характеристик життєдіяльності людини (індивіда, соціальної групи, суспільства в цілому), а також умов та процесів її існування. Вона пов’язана не лише із задоволенням базових потреб людини (у харчуванні, безпеці, продовженні роду тощо), а й з можливістю реалізувати себе в праці, духовному житті та інших притаманних людині видах життєдіяльності. В той самий час якість життя характеризується свободою розвитку окремої людини та суспільства, задоволенням людей власним життям, соціальними відносинами та стосунками з навколишнім природним середовищем. В умовах швидко змінюваної еколого-економічної та соціальної ситуації, як в регіоні, так і в державі, все більш актуальним завданням для забезпечення їх сталого розвитку є покращання якості життя населення. Сьогодні в багатьох регіонах України існує проблема дефіциту бюджету та, як наслідок, недостатнє фінансування природоохоронних і соціальних заходів, також спостерігаються міжрегіональні перекоси у виділенні коштів (більш розвинені регіони отримують більше коштів, ніж депресивні). У зв’язку з цим, головним завданням органів адміністративного управління є ефективне використання грошових ресурсів на зазначені заходи, а також правильний їх розподіл між сферами життєдіяльності населення. До теперішнього часу органи адміністративного управління при розробленні програм розвитку територій використовують статистичну інформацію про стан тієї чи іншої сфери життєдіяльності даної території. Тим самим не враховується задоволеність населення певної території якістю життя, що призводить до невірного та неефективного використання коштів, а також загострює територіальну диференціацію.