Роль ринкового механізму у формуванні нових форм реалізації зерна аграрними підприємствами

Роль ринкового механізму у формуванні нових форм реалізації зерна аграрними підприємствами Під ринковою розуміють таку економіку, при якій індивідуальні виробники взаємодіють згідно з засобами ринку, за допомогою системи цін, прибутків і збитків, попиту та пропозиції. Функціонування економічного механізму здійснюється головним чином через ринок. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” найбільш повно розкриває суть зернового ринку. В ньому ринок зерна визначається як “...система товарно-грошових відносин, що виникають між його суб'єктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін, а також державного контролю за його якістю та зберіганням” [37]. Визначення зернового ринку як економічної категорії вимагає системного підходу, а саме необхідності розгляду зернового ринку в тісному зв’язку з виробництвом та переробкою зерна. Зерновий ринок тісно пов’язаний з виробничим процесом. Виробництво формує пропозицію, а розподіл і споживання – попит. Оцінка і регулювання зернового ринку і його кон’юнктури неможлива без глибокого системного аналізу умов виробництва, його зберігання, збуту і переробки. Собівартість виробництва зерна набагато нижче, ніж інших сільськогосподарських продуктів і це робить зернопродукти доступними за ціною для всіх верств населення. Зернове господарство повинно функціонувати таким чином, щоб максимально задовольнити попит всіх споживачів у зерновій сировині необхідного обсягу, асортименту й якості. Економічна самостійність господарських суб’єктів ринку зерна і конкуренція між ними максимально впливають на підвищення ефективності виробництва й реалізації зерна. Суб’єктами ринку зерна є: виробники зерна, підприємства, організації по зберіганню зерна. Суб’єктами виробництва зерна є власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна. Суб’єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші підприємницькі структури, які беруть участь у процесі зберігання зерна [11]. Одним із головних питань ефективного функціонування зернового ринку є питання його регулювання. Функціонування ринкової економіки як саморегулюючого механізму характеризується певним ступенем впливу держави та її органів на економічні процеси. Держава розробляє закони, які регулюють відносини між підприємствами, які виступають у ролі постачальників ресурсів та їхніх споживачів, законодавчо визначає рівність прав усіх форм власності та видів господарювання [39]. Економічними важелями, при цьому, виступають системи оподаткування та ціноутворення, а також державна закупівля, реформування власності та ін.