Теоретичні основи обліку бюджетного фінансування

Теоретичні основи обліку бюджетного фінансування На сьогодні бухгалтерський облік – це самостійна наука, яка має свою теорію, практику, мету, предмет і метод, методологію та системну організацію. Як засвідчують українські літературні джерела, існування науки бухгалтерського обліку ставилося під сумнів багатьма вченими. Так, А.І. Скворцов вважає: “Рахівництво без сумнівів належить до розряду економічних знань, але ми не можемо визнати за рахівництвом права на титул науки. Воно не займається виведенням якихось законів, а лише реєструє явища, які мають місце на даному підприємстві...” [106, с. 78]. Крім того, Ф.В. Єзерський зазначав, що бухгалтерський облік – це “практичне вульгарне мистецтво ведення торгових книг в хронологічному системному порядку... ”, з чим погоджувався В. Андрєєв: “…на титул науки він не має навіть права і може називатись мистецтвом лише при використанні подвійної системи” [106, с. 79]. Ряд вчених відносили бухгалтерський облік до математичних (Іванов Л., Яновський І., Попов М.І.), інші до економічних (Бєлов В.Д.) наук. Виділення бухгалтерського обліку в окрему сферу досліджень та утвердження його як науки відбувалося в процесі розвитку торгово-економічних відносин, встановлення нормативних правил господарської діяльності та зростаючої потреби управління в отриманні інформації для прибуткового ведення цієї діяльності. Як зазначає Ф.Ф. Бутинець, дослідження сучасного стану будь-якої науки неможливе без осмислення її історичного розвитку [18, c. 10]. Вважаємо за доцільне приділити увагу питанням історії бухгалтерського обліку, починаючи від ремесла і до висоти наукового знання. Історичний огляд наукових доктрин у галузі бухгалтерського обліку є особливо цінним, починаючи з теоретичних розробок Луки Пачолі (1494 р.); продовжуючи суттєвим вкладом у правове обґрунтування бухгалтерського обліку та економічну теорію таких авторів як В. Петті (1694 р.), Ф. Кене (1694–1774 рр.), А. Сміт (1723–1796 рр.), І.Ф. Шер (1846–1924 рр.) та ін. Історично важливим стало формування у першій половині ХІХ ст. російської бухгалтерської школи, засновниками якої вважають Карла Арнольда та Ф.В. Єзерського. Розвиток бухгалтерського обліку в історичній ретроспективі та в контексті його включення у світову економіку детально розглянув відомий російський вчений Я.В. Соколов [237]. Великий внесок у розробку бухгалтерського обліку загалом, його сутності, методології дослідження та історії становлення і формування належить відомим вітчизняним ученим: М.Т. Білусі [9], Ф.Ф. Бутинцю [16, 18–20, 24, 71], Г.Г. Кірейцеву [77, 80, 81], М.В. Кужельному [21], В.Г. Ліннику [92], І.В. Малишеву [104], Н.М. Малюзі [105, 106], П.П. Німчинову [137], М.Ф. Огійчуку [23], О.М. Петруку [150], М.С. Пушкарю [221], В.В. Сопку [239], Л.К. Суку [245, 246], Л.М. Трохименку [253], В.Г. Швецю [266] та ін. Ці вчені сформували основні принципи та створили концепцію історичного розвитку бухгалтерського обліку, теорію і практику його застосування в різноманітних сферах суспільно-економічного життя.