Система контролінгу: сутність, складові елементи та роль в системі менеджменту

Система контролінгу: сутність, складові елементи та роль в системі менеджменту На сучасному етапі функціонування суб’єктів господарювання, що характеризується розвитком ускладненням бізнес-процесів, створення системи контролінгу є вагомим кроком до стратегічно орієнтованого управління підприємством. На перший план виходить необхідність підвищення результативності менеджменту підприємства саме за рахунок його своєчасної, достовірної, повної інформатизація, тобто функціонування системи, яка не лише забезпечувала б управління якісними даними, а й була спрямована на стратегічний розвиток підприємства. В економічній літературі висловлюється думка, що з ростом динамічності зовнішнього середовища гнучкість підприємства стає його найголовнішою конкурентною перевагою [141, 142]. Так, на думку Ю.Г. Лисенко [91], контролінг – це нова концепція ефективного управління підприємством з метою забезпечення його довгострокового існування на ринку. Поява цієї концепції зумовлена особливостями розвитку економіки промислово розвинутих країн в 80-90-ті роки минулого століття. Існуючі підходи до управління вже не здатні підтримувати ефективне господарювання діяльності підприємств на заданому рівні, не в змозі забезпечити конкурентоспроможність, без негативних наслідків долати кризові ситуації. Поняття «контролінг» з позицій різних дослідників є досить багатогранним і різноплановим. Це зумовлено тією обставиною, що саме поняття якоюсь мірою інтегрує в собі всі сучасні підходи й інструменти та постійно поновлюється ними відповідно до умов зовнішнього бізнес-середовища. Як наслідок, багатогранність підходів до визначення поняття, досить не окреслені межі його функціонування та притаманний йому неформальний характер. Слід погодитися з О.М. Деменіною [43, 44], яка стверджує що система контролінгу є новим поєднанням методів і принципів управління, що дозволяє в іншій площині розглядати проблему довгострокового існування підприємства в умовах ринку. Поділяємо обґрунтованість такого підходу, оскільки схиляємося до думки, що застосування контролінгу не є принципово новим підходом до управління, що вимагає вичерпної зміни вітчизняної практики менеджменту, а лише переводить управління підприємством на якісно новий рівень, що дозволить забезпечити стратегічно орієнтоване управління підприємством, як відповідь на швидкозмінні умови ринкового середовища.