Теоретичне обґрунтування еколого-економічного механізму управління водокористуванням

Теоретичне обґрунтування еколого-економічного механізму управління водокористуванням У забезпеченні здійснення комплексу наукових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону та раціональне використання водних об'єктів, збереження водності річок в Україні та запасів водних ресурсів при раціональ¬ному й економному їх витрачанні важлива роль належить законодавству, що регулює водні відносини в Україні [12]. Водне законодавство є складовою частиною екологiчного законодавства i формується на його загальних принципах з урахуванням специфiки екологiчних стосункiв, що виникають в процесi водокористування. Його метою є регулювання вiдносин мiж суб'єктами господарської дiяльностi, а також мiж державою, юридичними та фiзичними особами у сферi охорони, відтворення й використання водних ресурсiв. Законодавство про воду спрямоване на посилення вiдповiдальностi юридичних та фiзичних осiб за збереження та пiдтримання у належному станi водних ресурсiв та водних об'єктiв, а також на забезпечення заiнтересованостi пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян у збереженнi водних ресурсiв, впровадженнi водоощадних технологiй, розробленнi та впровадженнi безводного або маловодного технологiчного устаткування. Основою водного законодавства є Водний кодекс України [22], затверджений Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995року, №214/95-ВР. Водним кодексом України (стаття 6) встановлено, що води (водні об'єкти) є винятковою власністю народу України і надаються тільки у користування. Хоча згідно Земельного кодексу України на землі водного фонду передбачено всі форми власності: державна, комунальна і приватна. Діюче водне законодавство не враховує той очевидний факт, що в умовах ринкової економіки дбати про раціональне використання водних ресурсів (як і будь-яких інших природних ресурсів) повинна не стільки держава, скільки підприємець, що використовує воду, якщо він не хоче працювати собі на шкоду. Тому це питання потребує подальшого дослідження і вирішення. Протягом останніх років Верховною Радою України було прийнято ряд нормативних актів, що мають певне стратегічне значення для розвитку водного господарства України та охорони природних водних ресурсів.