Інвестиційна діяльність іноземних корпорацій в Україні

Інвестиційна діяльність іноземних корпорацій в Україні За визнанням вітчизняних економістів, на притік іноземного капіталу в Україну впливає конкуренція країн світу за глобальні ресурси і розміщення філіалів транснаціональних корпорацій (ТНК). ,,Глобалізація економіки, розширення зовнішньоекономічних зв’язків виявляється, насамперед, у підвищенні ролі і збільшенні масштабів діяльності ТНК. Вони дедалі більшою мірою стають визначальним фактором для визначення питомої ваги тієї чи іншої країни в міжнародній системі економічних зв’язків. Активна виробнича, інвестиційна, торговельна діяльність ТНК дозволяє їм виконувати функцію міжнародного регулятора виробництва та розподілу продукції’’ − стверджують фахівці Інституту економічного прогнозування [66, с. 125]. Транснаціональні корпорації – найпотужніші монополії, що діють у міжнародному масштабі й на основі монополізації (а отже, контролю) значної частини промислового світового виробництва, інтелектуальної власності, торгівлі, привласнюють найвищі (транснаціональні) прибутки [68, с. 675]. Нині ТНК контролюють понад 50 % світового промислового виробництва, 67 % міжнародної торгівлі, понад 80 % патентів і ліцензій на нову техніку, технологій та ноу-хау, майже 90 % прямих зарубіжних інвестицій [104]. Однак серед найбільш успішно діючих на світовому ринку корпорацій близько двохсот – американські, приблизно по сотні – європейські та японські, та жодної української [66, с. 131]. Феномен ТНК протягом декількох десятиліть привертає до себе увагу багатьох дослідників. Значна кількість досліджень з питань інвестиційної поведінки ТНК у глобальному середовищі містить великий фактологічний матеріал і різні оцінки їх діяльності: від позитивних до вкрай негативних. Натомість всі економісти і експерти єдині в тому, що ТНК є основними дієвими особами сучасної світової економіки та джерелом найбільшої частини прямих і портфельних інвестицій. Водночас, входження України у СОТ та поширення відкритості економіки повинно покращити інвестиційний клімат країни. Однак на Україні діє лише 0,8 % від загальної кількості світових ТНК [104]. Як свідчить досвід світового розвитку, вирішення цієї проблеми можливе лише завдяки ,,транснаціоналізації’’ національних економік, що означає допуск у свої економіки капіталу найбільш розвинених закордонних суб’єктів господарювання, якими на сьогодні є транснаціональні корпорації, з одного боку, та створення власних транснаціональних структур, які можуть на рівних взаємодіяти з ТНК розвинених країн ринкової економіки на своїй території і за її межами − з іншого. При цьому механізм такої взаємодії включає в себе не лише вітчизняних суб’єктів господарювання і ТНК, а й у цілому країни та ТНК.