Удосконалення організаційно-адміністративних механізмів залучення іноземних інвестицій

Удосконалення організаційно-адміністративних механізмів залучення іноземних інвестицій Світовий досвід залучення прямих іноземних інвестицій і проведені нами дослідження діяльності нерезидентів в Україні показують, що кожна держава вибудовує свої відносини з нерезидентами залежно від сформованої стратегії розвитку національної економіки. В умовах дефіциту внутрішніх ресурсів залучення довгострокових значних ПІІ необхідно для реструктуризації і зростання економіки, підвищення її конкурентоспроможності. Особливого значення набуває ця проблема в умовах інтеграції України в Світову господарську систему. Тому від зваженої, науково обґрунтованої державної економічної політики, основою якої повинна бути чітко визначена інвестиційна концепція щодо ролі іноземних інвестицій та розроблена на її основі довгострокова стратегія розвитку країни, буде залежати вирішення загальнонаціональних завдань і добробут українського народу. На сьогодні Україна перебуває в полі дії двох економічних утворень: ЄС і ЄЕП, та активно взаємодіє з ними, що забезпечує, як було показано вище, основний обсяг ПІІ. Проте обсяг ПІІ та їх структура поки не відповідають потребам економіки України. Основні причини такої ситуації були розглянуті в попередніх розділах. Одна з них − недосконалість державного регулювання інвестиційними потоками, основним і дієвим важелем яких виступає податкова система України. Як уже зазначалося раніше (див. підрозділи 1.1, 2.1), у даний час в Україні в цілому сформована нормативно-правова база діяльності нерезидентів, яка відповідає міжнародним стандартам. Проте існує ще ряд невирішених проблем, які гальмують притік ПІІ в економіку України. Вони актуалізуються в контексті нашого дослідження в двох напрямах: необхідність удосконалення організаційно-адміністративних заходів з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні; удосконалення державного регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів з метою забезпечення притоку ПІІ у пріоритетні галузі економіки та на активізацію інноваційної діяльності. Виходячи із такої позиції, нижче будуть розглянуті способи та шляхи забезпечення ефективності діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні. Протягом останніх років Україна почала демонструвати значні темпи економічного зростання. Однак у даний час, на жаль, спостерігаємо сповільнення темпів зростання української промисловості. Західні експерти вважають, що для нормального розвитку української економіки необхідно 80–100 млрд дол США протягом 10 років, тобто по 8–10 млрд у рік [30].Однак іноземні інвестори йдуть у країну з привабливим інвестиційним кліматом, де очікують на вигоду і безпеку. Інвестиційний клімат створюється за допомогою організаційно-адміністративних методів. Найпершими з таких є принципи оподаткування. На думку В.Л. Андрущенка, ,,в фіскальній сфері принципи оподаткування нагадують те значення, котре в теоології належить декалогу – десяти заповідям Божим’’ [6, с. 45]. Вони – необхідні орієнтири для побудови системи оподаткування всіх країн світу. Протягом декількох століть провідні вчені, економісти обґрунтовували доцільність встановлення різних принципів, працювали над їх змістом та відшліфовували їх формулювання. На сьогодні тільки найбільш відомих можна нарахувати уже декілька десятків. В роботі В.П. Вишневського узагальнено принципи оподаткування, що трактують різні автори: класики, зарубіжні та вчені СНД [25]. Однак єдиний перелік встановити не можна, адже поряд із класичними (додаток С) принципами кожна країна визначає свої, національні принципи побудови ефективної податкової системи, виходячи з наявних соціально-економічних, територіально-етнічних особливостей, рівня економічного розвитку країни тощо.