Роль позичкового капіталу у фінансуванні підприємства

Роль позичкового капіталу у фінансуванні підприємства Усім підприємствам для свого існування і розвитку необхідний капітал, який забезпечується шляхом фінансування. Фінансування - це отримання суб'єктом господарювання необхідних грошових фондів для здійснення господарської діяльності. В теорії фінансового менеджменту виділяються два основні види фінансування: внутрішнє і зовнішнє. Розділ «Пасиви» балансу розкриває джерела фінансування підприємства, розмежовуючи їх на дві основні групи: позичені і власні кошти. Позичені кошти можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Отже, для фінансування підприємства крім власного капіталу широко використовують в сучасних умовах позичковий капітал. Залучення позичкового капіталу розширює можливості формування оборотних активів, забезпечує при певних умовах зростання рентабельності власного капіталу, але в той же час негативно впливає на фінансову стійкість та платоспроможність підприємств. Тому визначенню оптимальних обсягів залучення позичкового капіталу, вибору найбільш ефективних форм та умов цього залучення є однією з найважливіших задач управління фінансуванням оборотних активів в торговельних підприємствах. В країнах із розвиненою ринковою економікою позичковий капітал, що залучається компаніями для фінансування виступає як у довгостроковій, так і в короткостроковій формах. Більшість вчених-економістів визначають, що короткостроковий позичковий капітал, що залучається, відіграє важливу роль у фінансуванні оборотних активів підприємства. Але щодо мети, критеріїв та форм залучення цього капіталу методологічні підходи окремих економістів суттєво розрізняються. Так, деякі автори стверджують, що мета залучення короткострокового позичкового капіталу полягає у фінансуванні лише тимчасових додаткових потреб підприємства, пов'язаних із формуванням його оборотних активів. Так, автори підручника «Фінансовий менеджмент» під ред. проф. Ковальової А.М. визначають: «Позикові кошти покривають тимчасову додаткову потребу підприємства в оборотних засобах» [53, с.107]. Аналогічного висновку притримуються і автори підручника «Фінанси підприємств» під ред. проф. Колчіна Н.В.: «Залучення позикових коштів покриває тимчасову додаткову потребу підприємства» [36, с.166]. Нарощування активності вітчизняних підприємств є однією з головних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно - командної економіки до ринкової. Беззаперечно те, що для розвитку підприємств необхідні вільні грошові кошти, які повинні бути спрямовані в найбільш привабливі сфери бізнесу. Але за сучасних умов не легко відшукати такі ресурси підприємствам будь-якої галузі. Позикові фінансові ресурси відіграють винятково важливу роль в життєдіяльності будь-якого підприємства. Як відомо, будь-якому підприємству для нормальної діяльності потрібні так звані основні засоби і оборотні активи. Якщо єдиним джерелом покриття і тих і інших будуть власні ресурси підприємств, то це буде економічно невигідно, через те, що в силу різних причин потреба підприємства в оборотних активах коливається. При цьому можна виділити мінімальний рівень оборотних активів, який забезпечує діяльність підприємства, і змінну частину оборотних активів, потреба в якій існує лише в певні періоди часу. Коли змінна частина оборотних активів сформована за рахунок лише власних джерел, то в моменти, коли потреба в оборотних коштах нижче середнього рівня, їх надлишок буде «заморожуватися» у вигляді зростання обсягів запасів товарів на складах, в той час, як ці кошти в цей же період могли б приносити прибуток, якщо були б потрачені на інші цілі. Через це кожне підприємство старається формувати змінну частину оборотного капіталу формувати за рахунок позикових ресурсів. Таким чином можна стверджувати, що застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства. Кредит сприяє зміцненню господарської діяльності підприємств, так як він є необхідною умовою кругообігу виробничих фондів і фондів обігу. В умовах розширеного відтворення, дає можливість безперервно здійснювати процес обігу і, отже сприяє виробництву і реалізації продукції. Таким чином, кредит виступає важливим джерелом формування оборотних активів підприємств та організацій. В останні роки з розвитком ринкових відносин ця роль зростає, так як скорочується питома вага бюджетних асигнувань на цілі розвитку виробництва, що обумовлено об'єктивними причинами. Завдяки кредитним відносинам відпадає необхідність обов'язкового накопичення власних коштів і відбувається більш швидке залучення ресурсів в господарський оборот за рахунок економії часу при закупівлі сировини, матеріалів, таке інше. Сприяючи безперервності відтворювального процесу на підприємстві, кредит поряд з тим є фактором його прискорення. Звісно, кредит не може прямо вплинути на скорочення часу виробництва товарів, так як він має свої об'єктивні межі, обумовлені факторами неекономічного характеру, зокрема технологією виробництва. Його вплив на прискорення процесу відтворення реалізується за рахунок скорочення часу, що витрачається на зміну функціональних форм продукту, що в кінцевому випадку збільшує швидкість обороту активів. Крім того кредит виступає в якості фактора прискорення відтворювального процесу ще й в силу своїх стимуляційних характеристик. Необхідність повернення взятих в тимчасове користування коштів примушує підприємство приймати заходи до підвищення ефективності виробництва і, отже, прискорення відтворювального процесу. Ступінь впливу кредиту на швидкість обороту активів більш помітна в сфері обігу, де залучення в оборот кредитних ресурсів дозволяє прискорити платежі і тим самим прямо впливає на скорочення часу обороту.