Напрями і методи моніторингу інвестицій

Напрями і методи моніторингу інвестицій В методиці оцінки інвестиційної діяльності та її ефективності виділяється декілька територіальних рівнів: країни, регіонів, галузей або окремих підприємств. При цьому інвестиційний потенціал країни можна представити як потенціал збалансованого розвитку, при якому всім власникам капітальних ресурсів забезпечується нормальний гарантований рівень економічного доходу. „Гарантований дохід” є чинником, що впливає на мобільність інвестиційних ресурсів і може виконувати функції системного рейтингового критерію. Уперше взаємозв'язок факторних параметрів, що характеризують майбутній потенціал розвитку через показники доходу, було представлено в моделі Р.Харрода [136, с.128]. Поряд з моделлю Харрода для ранжирування територій, за рівнем накопиченого інвестиційного потенціалу, використаються наступні теорії: 1. Оптимального просторового розміщення продуктивних сил. 2. Насиченості регіону факторами виробництва. Методологічні основи теорії оптимального просторового розміщення продуктивних сил були розроблені класиками регіональної економіки та економічної географії І.Г. Тюннером, А. Вебером, В. Кристаллером, А. Лешем, Т. Хагерстрандом. Вихідні постулати вищевказаної теорії базуються на наступних передумовах: - головним ресурсом, що забезпечує економічний дохід, є виробничих фактор „земля”; - розходження між країною та регіоном носять не якісний, а кількісний характер. І там, і там задіяні ті самі економічні сили, але в різних пропорціях. Усі регіони мають однаково економічний, але різний географічний простір; - будь-яка галузь має потенційно безмежні можливості для географічної концентрації; - всі фактори, що спричиняють географічні розходження можна розділити на загальні, наявні у всіх галузях і регіонах, і специфічні, діючі в ряді окремих галузей і регіонів [134, с. 112-113]. Кожна група факторів підрозділяється на регіональні, що спричиняються розміщення продуктивних сил з нульовою або низькою мобільністю тільки в певних місцях; агломераційні, сприятливі концентрації мобільних факторів виробництва в деяких із цих місць; природні, що дісталися як би „у спадщину”; і соціально-культурні, постійно відтворювані. Алгоритм аналізу міжрегіональних розходжень, на основі методологічних постулатів просторових теорій, припускає виявлення конкурентних переваг інвестиційної діяльності по наступних параметрах: 1) геостратегічному положенню, яке спричиняє розміщення на території виробництв, що забезпечують національну і глобальну безпеку. Наявність таких переваг дозволяє інвесторам розраховувати на державну підтримку інвестиційних проектів, що реалізуються на даній території у формі субвенцій і дотацій; 2) потенційних (імовірнісних) і реальних (розвіданих) обсягах мінеральних, лісових і водних ресурсів, їхньої частки в загальному сировинному балансі країни та світу; 3) розмірах сільгоспугідь і потенціалу родючості ґрунтів; 4) транспортним витратам для експортної продукції (системі, що вивозиться за межі регіону); 5) кількості трудових ресурсів та їх вартості.