Глобалізація як домінуючий феномен світової економіки

Глобалізація як домінуючий феномен світової економіки Глобалізація істотно впливає на економіку підприємств, а просування України до європейських стандартів економічного розвитку потребує принци-пово нових підходів до управління підприємствами, які базуються на принципах довгострокових відносин стратегічного партнерства і потребують формування відповідних економічних та фінансових структур [62, c.221]. Період після закінчення Другої світової війни характеризується посиленням прояву гло-балізаційних процесів, що спрямовують діяльність підприємства [63, c.228]. Багато дослідників указують на їх упорядкований характер із помітним поси-ленням у 1960 р. [67]. У 1945-60 рр. домінуючу роль у світовій економіці відіг-рали такі промислові країни, як США, Велика Британія і Франція [90, c.394]. Особливе значення мали Сполучені Штати Америки як світовий лідер у техніці, економіці та лідер за величиною капіталу, вкладеного у вигляді прямих іно-земних інвестицій, і кількості нових підприємств [92, c.24]. Змінилися також переваги в розміщенні прямих іноземних інвестицій: у 1938 р. дві третини сві-тових інвестицій було розміщено в країнах, які розвивалися, що відповідало економічній концепції пошуку ресурсів, але до 1960 р. їхня кількість скоротилася до 40%. Д. Дуннінг указує на два головні мотиви вкладення капіталу за кордоном: пошук ресурсів і пошук ринків: у пошуках ресурсів корпорації роз-міщували свої інвестиції і філіали в країнах, що розвивалися, та в колоніях з метою експлуатації корисних копалини або розміщення екстенсивних галузей промисловості [124, c.461]. У пошуках ринків корпорації розміщували свої ін-вестиції у високо розвинених країнах Західної Європи і Північної Америки, в очікуванні прибутку від експорту товару зі свого підприємства [90, c.394]. Тен-денція до збільшення інвестицій у пошуках ринків виявилася спочатку в країнах Західної Європи і в Канаді, а потім в Австралії. Певній переоцінці було піддано структуру іноземних інвестицій: істотно зросли інвестиції в переробну промисловість за рахунок сільського господарства і товарів суспільного спо-живання (від 15 до 35% за 1914-1960 рр.) [91, c.24].