Еволюційні зміни логістичного менеджменту

Еволюційні зміни логістичного менеджменту Логістика є однією з ключових сфер підприємства в загальному економіч-ному процесі створення споживчої вартості і може бути джерелом стратегічних переваг, коли логістичні операції слушно інтегровані, створюючи ключову сферу компетентності підприємства. Основна парадигма логістики наголошує, що інтеграція логістичної системи управління є більш ефективною у порівнянні з розрізненим управлінням окремими логістичними операціями. Розробка і застосування науково обґрунтованих логістичних стратегій управління підпри-ємствами на різних рівнях управління є ключовими чинниками, що визначають участь України в інтеграційних процесах і адаптацію підприємств до умов гло-бальної економіки [25, с.20]. Важливі дослідження основних положень паради-гми стратегічного управління в маркетингу і логістиці, створення нової конце-пції формування стратегій маркетингової та логістичної діяльності виконали зарубіжні та вітчизняні вчені Р. Баллоу, Дж. Койл, Е. Барді, Дж. Ленглі, П. Друкер, Ф. Котлєр, Д. Ламберт, І. Ансофф, В. Руделіус, Р. Шредер, К. Рутков-ський, М. Чинкота, О. Амоша, Є. Крикавський, І. Решетнікова, Є. Качан, Л. Федулова, М. Постан, Л. Фролова та ін. Віддаючи належне наукової і практичної значущості праць учених і дослідників, необхідно відзначити, що у вітчизняній і зарубіжній літературі відсутній комплексний підхід до управління інноваційною логістичною діяльністю з погляду її соціально-економічної значущості для суспільства і бізнес-середовища, узгодження інтересів зовнішнього і внутрішнього навколишнього середовища підприємств, координації об'єктивних умов ринку і суб'єктивних рішень менеджерів, що відповідають за логістичну діяльність промислових підприємств. Недостатньо розробленими є питання довгострокових відносин стратегічного партнерства, проблеми застосування сучасних стратегій управління запасами, формування ефективних ланцюгів до-ставки, інформаційних технологій при плануванні, прогнозуванні і управлінні логістичними процесами розміщення промислових підприємств. Невідповідність досягнень теорії вимогам практики інноваційного управління логістичними процесами на українських виробничих і комерційних підприємствах в умовах швидких чинників макросередовища, що змінюються, прискорення глобалізації, економічної інтеграції та соціалізації потребують пильного розгляду для досяг-нення поставленої мети і завдань дисертаційного дослідження. Українська економіка має бути здатна виконати складні завдання перехідного періоду задля забезпечення гідної участі в європейському і загальносвітовому економічному просторі [28, с.10]. Глобалізація бізнесу вимагає ефективного управління матеріальними по-токами та пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками, вклю-чаючи закупівлі сировини і матеріалів за кордоном і селективні продажі на мі-жнародних ринках, з широким використанням стратегічних альянсів і посеред-ників, а також багато інших аспектів міжнародного виробництва і маркетингово-логістичних стратегій, включаючи аспекти розміщення виробництва на віт-чизняних і зарубіжних ринках, управління запасами і стрічні продажі товарів. Використання підприємствами сучасних концепцій і стратегій управління до-зволить істотно підвищити прибутковість і конкурентоспроможність бізнесу, поліпшити стан національної економіки і підвищити загальний рівень добробуту населення [33, с.20]. Для підприємств важливою є проблема формування і вибору інноваційних маркетингово-логістичних стратегій управління, що ви-магає теоретико-методологічного й методичного забезпечення, адекватного те-нденціям розвитку соціально-економічних відносин, тому дослідження вказаної тематики є актуальним в теоретичному і в практичному аспектах.