Вплив економічної кластеризації на конкурентоспроможность національної економіки

Вплив економічної кластеризації на конкурентоспроможность національної економіки В умовах глобалізації та інтернаціоналізації сучасної світової економіки конкурентоспроможність країни є одним з найважливіших її параметрів у міжнародному економічному середовищі. Методи досягнення конкурентоспроможності змінюється в залежності від стану, результатів, темпів економічного зростання конкретної країни. В даний історичний момент економіка України потребує як запровадження нових методів забезпечення конкурентоспроможності, так і нових підходів до оцінки її ефективності. Висока конкурентоспроможність обумовлена не тільки досвідом роботи підприємств, а й їх виробничим потенціалом, які підвищуються завдяки і тому, що різні підприємства споріднених галузей можуть обмінюватися досвідом, допомагати з обладнанням. Саме цей фактор і робить об’єднання підприємств в тій чи іншій формі важливим чинником підвищення конкурентоспроможності країни в цілому.. З іншого боку, конкурентоспроможність країни визначається потужністю не тільки окремих “точок зростання” (корпорацій, фірм, підприємств), а зміцненням вітчизняної економіки загалом та ефективністю регіонального розвитку зокрема. Одним із засобів підвищення конкурентоспроможності економіки, що враховує обидва аспекти є використання кластерних організаційних технологій. Аналіз суті та складових елементів національної конкурентоспроможності в контексті процесів кластеризації дозволяє виявити системний причинно-наслідковий зв'язок між створенням кластерних систем та підвищенням конкурентних можливостей економічних систем. За визначенням українських фахівців Я. Жаліло, Я. Базилюка та інших конкурентоспроможність національної економіки “характеризує стан суспільних відносин у державі щодо забезпечення умов стабільного підвищення ефективності національного виробництва, адаптованого до змін світової кон’юнктури та внутрішнього попиту на основі розкриття національних конкурентних переваг та досягнення кращих, ніж у конкурентів, соціально-економічних параметрів [62, c. 15-17]. Саме тому, актуальною проблемою успішного розвитку сучасного підприємництва є формування адекватного сприйняття конкурентних загроз і переваг, з якими так чи інакше зустрічається кожне підприємство. На сьогоднішній день розвиток ринкових відносин створює ситуацію вираженої конкурентної напруженості практично в усіх сферах бізнесу і для всіх форм підприємництва. Більшість підприємств, усвідомлюючи, що працюють в умовах інтернаціоналізованого ринку, замислюються про можливості створення власних стратегічних переваг і оригінальних маркетингових стратегій, які б сприяли формуванню потужного потенціалу подальшого виробничо-комерційного розвитку. Аналіз чисельних визначень конкуренції виявляє безпосередній зв'язок між конкурентоспроможністю та кластеризацією (Таблиця 1.3). Сучасні кластерні системи, відповідно до вимог конкурентного захисту, розрізняються за багатьма класифікаційними ознаками, що дозволяє максимізувати суспільно-економічний ефект від їх організації і використання: за видом домінуючої конкуренції в галузі (загальні, предметні, функціональні), за методами (прямі, приховані), за характером цінового впливу (орієнтовані на підвищення/пониження категорії цінового сегменту), за масштабом охоплення (локальні, національні, міжнародні, глобальні), за інтенсивністю взаємодії суб'єктів (науково-виробничі об'єднання, координаційні центри, виробничо-комерційні), за рівнем диференціації товарів (гомогенні і гетерогенні), за складністю проникнення в галузь (відкриті, закриті), за якістю отриманих результатів (реальні, потенційні), за типом коопераційної взаємодії (вертикальні та горизонтальні).