Потенціал розвитку та інтернаціоналізації національних кластерів України в умовах глобалізації

Потенціал розвитку та інтернаціоналізації національних кластерів України в умовах глобалізації Ефективне функціонування кластерів - один із головних кроків на шляху до формування оптимальної структури промисловості країни та регіонів. Недостатня кількість кластерів у транзитивних економіках та необізнаність підприємців щодо їх конкурентних переваг не означають, що країни із перехідним типом економіки (або ті, що тілько перейшли до ринкової економіки) не здатні до участі в конкурентній боротьбі. Проте конкуренція на світових ринках часто пригнічує процеси вдосконалення і підвищення продуктивності виробників промислової продукції. Незважаючи на те, що експорт протягом деякого періоду може зростати через низьку вартість робочої сили і експлуатацію природних ресурсів із залученням імпортної технології, такий підхід є обмеженим. Для підвищення доходів, зарплат і рівня життя необхідно збільшувати продуктивність та цінність виготовленої продукції. Отже, щоб країна в цілому та конкретно регіони могли працювати більш продуктивно для нарощування і якісного оновлення потенціалу, продукції та технологічних процесів, кластерний підхід щодо структуризації економіки повинен зростати і вдосконалюватися. Сьогодні Україна може вийти на новий рівень економічного розвитку, досягти нової якості економічного зростання, повернути собі статус промислово розвиненої держави. Для цього потрібна продумана довгострокова економічна стратегія й, безумовно, погоджені спільні зусилля держави і суб’єктів підприємництва, спрямовані на інтенсифікацію національної економіки, підвищення добробуту громадян, посилення інноваційного розвитку й конкурентоспроможності на всіх рівнях. Проте при збереженні існуючої ресурсовитратної моделі розвитку, при домінуючих сьогодні економічних-організаційних, демографічних і екологічних тенденціях, не дозволять їй за рівнем конкурентоспроможності економіки ввійти в групу промислово розвинених країн. Конкурентоспроможність країни - це її здатність в умовах глобалізації генерувати й оперативно впроваджувати інновації. Проте рівень конкурентоспроможності України за оцінкою Світового економічного форуму досить низький: країна посідає 73 місце, а за рейтингом якості інститутів влади - 115 з 131 країни. Низький рівень конкурентоспроможності підприємств, корупція, високий рівень адміністративних бар'єрів, неефективна суднова система створюють неадекватні умови для підприємницької діяльності.