Аналіз існуючої системи ціноутворення на вантажні залізничні перевезення

Аналіз існуючої системи ціноутворення на вантажні залізничні перевезення Транспортний тариф є особливим видом планової ціни, специфіка якого полягає насамперед у тому, що він установлюється на продукцію, яка не має речовинної форми. Процес надання транспортних послуг збігається з процесом їхнього споживання, і вартість перевезеного продукту зростає. Тому другою особливістю транспортного тарифу на вантажні перевезення є те, що він служить грошовим вираженням цього приросту вартості. Особливості транспортного тарифу не впливають на його економічний зміст і виконувані функції. Транспортні тарифи використовуються у своїй стимулюючій функції для вирішення багатьох складних народногосподарських проблем. Ця проблема найбільш ефективно вирішується тоді, коли функціонує єдина транспортна система, коли усі види транспорту узгоджено діють в економічній, експлуатаційній і технічній областях, коли вантажні перевезення оптимально розподіляються між окремими видами транспорту (залізничним, водним, автомобільним, трубопровідним, повітряним). У єдиній транспортній системі кожен вид транспорту повинен використовуватися на тих перевезеннях, при яких забезпечується досягнення максимального ефекту. Реально ж вибір виду транспорту, характер перевезених вантажів, відстань і умови перевезення визначає вантажовласник. Його рішення багато в чому залежить від рівня тарифів, тарифи різних видів транспорту повинні бути порівняними. Транспортні тарифи повинні робити стимулюючий вплив і на роботу самих транспортних організацій, економічно спонукуючи їх цілком задовольняти потреби клієнтів у транспортних послугах, знижувати вартість перевезення в розрахунку на одиницю роботи, підвищувати якість транспортних послуг (дотримуватися встановленої швидкості доставки вантажів, забезпечувати їхню збереженість і регулярність перевезення) [58]. Транспортні тарифи визначаються на основі нормативів витрат і прибутку. Особливістю формування нормативів витрат на транспорті є те, що вони досить чітко поділяються на дві частини – за початково-кінцевими та рухомою операціями. Початково-кінцеві операції визначаються витратами з утримання рухомого складу у відстої, з підготовки вантажного вагону до завантаження та вивантаження, з маневрових робіт. Рухома операція пов'язана з витратами по утриманню шляхів сполучення, енергетичного господарства, зв'язку, сигналізації, по утриманню рухомого складу на шляху прямування і таке інше.