Трансформація форм кооперативної поведінки компаній в сучасних умовах мережевої економіки

Трансформація форм кооперативної поведінки компаній в сучасних умовах мережевої економіки Визначивши, що кооперативна поведінка компаній у міжнародному бізнесі підпадає під вплив різноманітних чинників, як прямого, так і непрямого впливу, ми можемо припустити, що зміни у сучасному зовнішньому середовищі компаній трансформуватимуть певним чином дії компанії щодо застосування кооперативних стратегій, видозмінюватимуть самі кооперативні стратегії. Проаналізуємо, як змінюється сучасний світовий економічний простір, що є основними рисами сучасного економічного розвитку та як нові якісні характеристики зовнішнього середовища компаній у міжнародному бізнесі позначаються на їх кооперативній поведінці. На початку третього тисячоліття реалії інформаційного суспільства дедалі більше змінюють світ навколо нас. Його появу “пророкували” вже більш ніж півстоліття, і поступово з популярного терміну інформаційне суспільство перетворюється на реальне явище з чітким змістом. Під інформаційним суспільством зазвичай розуміють нову історичну фазу розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація та знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є: збільшення ролі інформації і знань у житті суспільства; збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує, по-перше, ефективну інформаційну взаємодію людей, по-друге, їх доступ до світових інформаційних ресурсів, по-третє, задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг [200]. Процес формування інформаційного суспільства є надзвичайно складним і таким, що стосується усіх сфер людського життя. Проте в економічному ракурсі проблематика побудови інформаційного суспільства в основному торкається створення мережевої економіки, яка є його базисом. Варто зауважити, що термін “мережева економіка” має у вітчизняній та закордонній літературі чимало синонімів таких як “інформаційна економіка”, “нова економіка”, “економіка прямих рівноправних зв’язків” тощо. У доповіді, підготовленій Європейською Комісією, глобальна мережева економіка визначається “як середовище, в якому будь-яка компанія чи індивід, що перебувають у будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з приводу спільної роботи, для торгівлі, для обміну ідеями і ноу-хау, чи просто для задоволення [169]”. Незважаючи на те, що перші згадки про інформаційну революцію, інформаційне суспільство та інформаційну економіку з’явилися ще у 1970-х роках (наприклад, Е. Тофлер [106], П. Друкер [50]), стрімка поява у реальній економіці ознак того, що вважалося футуристичними передбаченнями, виявилося для учених-економістів дещо несподіваною подією. Про це свідчить той факт, що серед публікацій, присвячених новій формі економічного порядку, поки що переважають матеріали радше публіцистичної спрямованості, аніж осмислення цього явища з позицій економічної теорії. Особливо це стосується висвітлення проблем мережевої економіки у вітчизняній економічній літературі.