Особливості корпоративних облігацій як інструменту фінансового ринку

Особливості корпоративних облігацій як інструменту фінансового ринку Як показано в попередньому параграфі, корпоративні облігації є втіленням єдності інструментів позики й інвестування вільних фінансових ресурсів, тому для виявлення особливостей цього інструменту фінансового ринку доцільно зробити його порівняння з аналогічними інструментами. Визначення переваг і недоліків корпоративних облігацій як інструменту залучення фінансових ресурсів передбачає визначення їхньої ролі у формуванні фінансових ресурсів підприємства. Відповідно до розробленої моделі фінансового ринку (рис. 1.2) залучати зовнішнє фінансування корпорації можуть на цих ринках і за допомогою таких інструментів: 1) на ринку цінних паперів (стрілка 9 на рис. 1.2) шляхом випуску: • пайових цінних паперів, до яких належать акції [162, 86, 103, 89, 136]; • боргових цінних паперів, до складу яких входять облігації та векселя. 2) на кредитному ринку шляхом отримання банківського кредиту (стрілка 10 на рис. 1.2); 3) на фінансовому ринку шляхом (стрілка 11 на рис. 1.2): • проведення факторингових операцій; • укладання угод фінансового лізингу тощо. 4) на міжнародному фінансовому ринку шляхом використання (стрілка 20 на рис. 1.2): • американської депозитарної розписки (АДР); • єврооблігацій. Потреба в серйозних інвестиціях в умовах обмеженості коштів змушує підприємства звертатися до різних схем зовнішнього фінансування, і перед ним виникає питання аналізу різних джерел фінансування і вибору оптимальної схеми. Наприклад, українські підприємства при здійсненні інвестицій використовують такі джерела зовнішнього фінансування: • позикові кошти (кредити, облігаційні позики), що дозволяє розв'язати проблему обмеженості джерел фінансування; крім того, підприємство не втрачає контроль над управлінням, що також є досить важливим. Однак, звертаючись до використання позикових коштів, підприємство бере на себе зобов'язання зі сплати відсотків, що зменшує потенційну прибутковість інвестицій. Крім того, необхідність повернення кредиту підсилює залежність підприємства від сторонніх джерел фінансування, а можливі прорахунки в ході реалізації інвестиційних проектів можуть призвести до неможливості повернення кредитів і викликають ризик банкрутства; • кошти сторонніх інвесторів (пряме фінансування шляхом внесення коштів інвесторів до статутного фонду), які також дозволяють розв'язати проблему обмеженості коштів; крім того, відсутність необхідності виплати відсотків не зменшує прибутковості інвестицій. З іншого боку, при використанні коштів сторонніх інвесторів постають проблеми іншого характеру: по-перше, виникає необхідність перерозподілу кінцевого результату інвестиційної діяльності, тобто прибутку; по-друге, залучення прямих інвестицій ззовні спричиняє часткову втрату функції управління над діяльністю підприємства