Зарубіжний досвід використання корпоративних облігацій на фінансовому ринку

Зарубіжний досвід використання корпоративних облігацій на фінансовому ринку Ступінь використання суб'єктами фінансового ринку корпоративних облігацій безпосередньо залежить від рівня розвитку ринку, на якому вони функціонують: ринку корпоративних облігацій. Для глибокого дослідження національного ринку корпоративних облігацій доцільним є проведення аналізу ринків розвинутих країн і країн, що розвиваються. Майже до 90-х рр. ХХ ст. у більшості країн світу основним джерелом залучення коштів підприємствами виступало банківське кредитування. Однак, як відомо, у такому разі економічна система більше залежить від банківської системи порівняно з економічною системою, де поряд із банківським кредитуванням активно використовуються ринкові інструменти залучення коштів. Саме тому не дивно, що після Азіатської кризи та рецесії в Японії протягом 1990-х рр. [174,195] ринок корпоративних облігацій став важливим джерелом фінансування корпоративного сектору економіки як у розвинутих країнах, так і у країнах, що розвиваються [193]. Використання ринкового механізму при розміщенні й оцінюванні кредитних ресурсів у межах ринку корпоративних облігацій забезпечить більшу ефективність розміщення вільних фінансових ресурсів і сприятиме більшій прозорості ринку. Розвинений і ліквідний ринок корпоративних облігацій дозволить підприємствам залучати довгострокові внутрішні ресурси, таким чином уникаючи валютного ризику та ризику невідповідності строків активів і пасивів, від якого постраждали багато підприємств під час азіатської кризи [182]. Уряди цих країн визнали важливість введення розвиненого, ліквідного ринку корпоративних облігацій і зробили перші кроки, спрямовані на досягнення цієї мети. Наприклад, в Азії було засновано азіатські облігаційні фонди (Asian Bond Funds, ABF), метою діяльності яких став розвиток внутрішніх ринків облігацій [182,185]. Відомо, що на практиці не існує універсальних практик чи реформ, що забезпечили б розвиток ринку корпоративних облігацій. Однак досвід багатьох країні свідчить про те, що існує сукупність певних вихідних умов, без яких розвиток ринку корпоративних облігацій був би неможливим. У розвинутих країнах, де ринок корпоративних облігацій більш розвинутий, інституціональні та методологічні основи відіграють значну роль у його ефективному функціонуванні. У країнах, що розвиваються, передумови, необхідні для ефективного функціонування ринку корпоративних облігацій, не завершили свого становлення чи взагалі відсутні. Тому для формування конкурентного ринку корпоративних облігацій необхідними є планування та реалізація реформ, що є стрижневими умовами розвитку цього ринку. У країнах, що розвиваються, місцеві ринки корпоративних облігацій поступово стають альтернативним джерелом залучення коштів як для приватного, так і державного секторів економіки. Зусилля урядів цих країн, спрямовані на розвиток ринку корпоративних облігацій, у поєднанні з зусиллями корпоративного сектору, сприяли швидкому розвитку місцевих ринків облігацій. В Азії та Латинській Америці зниження обсягів банківського кредитування протягом кризових років супроводжувалося зростанням випусків корпоративних облігацій. Додатковим поштовхом до випуску корпоративних облігацій у країнах Азії були недостатність банківського фінансування та необхідність реструктуризації фінансових звітів. У країнах Латинської Америки стрижневим елементом у розбудові ринку облігацій стали швидкий розвиток місцевих інституціональних інвесторів у поєднанні зі значними потребами в рефінансуванні корпоративного сектору [194]. Держава та фінансові компанії залишаються основними емітентами облігацій у національній валюті, але, незважаючи на це, облігації корпорацій займають на фінансових ринках не менш важливе місце (рис. 1.5). Наприклад, станом на 01.09.07 у розвинутих країнах (країнах Євросоюзу, Японії, США) облігації, випущені державою, фінансовими компаніями та підприємствами, становили, відповідно, 67 %, 66 % і 17 % від ВВП. У країнах, що розвиваються (Африка, ПАР, Азія, Китай, Гонконг, Індія, Корея, Малайзія, Таїланд, Європа, Чехія, Угорщина, Польща, Росія, Туреччина, Латинська Америка, Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Мексика, Перу), частка таких випусків становить, відповідно, 25 %, 8 % і 4 %.