Покращення кадрового забезпечення аграрних формувань

Покращення кадрового забезпечення аграрних формувань Україна вступила СОТ та орієнтується на Європейські стандарти. Це стосується всіх аспектів діяльності агропромислового комплексу України, у тому числі й енергоємності виробництва та використання альтернативних джерел енергії. Власний та закордонний досвід свідчать, що основною умовою інноваційно-інтенсивного шляху розвитку є людський потенціал. В період переходу економіки світу на постіндустріальну основу значно зросли вимоги до рівня кваліфікації та інтелекту спеціалістів аграрного сектору економіки. Україна може стати повноцінним учасником глобальної економіки тільки у тому разі, якщо інтелектуальні професії стануть масовими, а інвестиції у людський капітал – найвагомішими [356]. Слід відмітити, що для суб’єкту господарювання цінність становить не стільки кількість трудових ресурсів, скільки якість. Останній показник характеризується такими показниками як освіта, кваліфікація, креативність, творчий підхід до справи, ініціативність тощо. Внаслідок економічної кризи в Україні накопичений раніше людський потенціал значною мірою втрачений. Тому його відтворення, накопичення та ефективне управління є першочерговим завданням. Дослідження питань теорії людського капіталу здійснювали такі класики політичної економіки як К.Маркс, А.Маршал, Дж.Мінцер, Д.Рікардо, А.Сміт та інші. В Україні дослідження в даному напрямку виконували С.Білан, І.Ліпкович, М.Мартинюк, Н.Сіліма та інші [14, 185, 196, 201, 297]. Проте сьогодні потребує подальшого дослідження впливу людського фактору на ефективність використання енергетичних ресурсів. Підігріває цей інтерес стрімке зростання світових цін на викопні вуглеводні. Ми поставили за мету дослідити стан кваліфікації кадрів у сільськогосподарських підприємствах, її вплив на ефективність використання енергетичних ресурсів та обґрунтувати шляхи покрашення енергетичного менеджменту. У результаті реформування агропромислового комплексу на селі виникло багато проблем (економічного, енергетичного, організаційного та управлінського характеру). Одною з основних причин даного стану речей є те, що на початку 90-х років ХХ сторіччя в Україні почали використовувати американську модель розвитку аграрного ринку, яка базується на лібералізації цін. Це призвело до занепаду аграрного сектору економіки. Світовий та вітчизняний досвід показує, що ринок повинен бути регульованим (насамперед, з боку держави), а класична ринкова економіка вичерпала себе ще у 30-х роках минулого сторіччя [57]. Для вирішення існуючих проблем потрібні кваліфіковані кадри всіх рівнів. Особливо відчутний дефіцит управлінських кадрів. Лише в 15% сільськогосподарських підприємств працюють керівники та фахівці, що відповідають сучасним економічним реаліям. Вони виробляють близько 40% валової продукції аграрного сектору країни. Навіть при істотному зростанні світових цін на енергетичні ресурси вони мають високу рентабельність (не нижче 40%) [149]. Відсутність кваліфікованих управлінських кадрів ринкової орієнтації (менеджерів, маркетологів тощо) призводить до низької ефективності ведення господарської діяльності. Тому слід повернутися до лозунгу: «Кадри вирішують все» [19]. Ефективне використання енергетичних ресурсів забезпечується працівниками всіх рівнів – від механізатора до керівника підприємства. Людський фактор суттєво впливає на економію нафтопродуктів та зниження енергомісткості продукції в цілому. Значні резерви зниження витрат паливно-мастильних матеріалів полягають у якісному використанні техніки, а це залежить від кваліфікації трактористів-машиністів та водіїв. Так, недостатня кваліфікація робітників призводить до перевитрат пального машинно-тракторними агрегатами на 5-15%, а автомобільним транспортом – 15-20% [149].