Внутрішній аудит в системі контролю підприємства

Внутрішній аудит в системі контролю підприємства Дефініція «внутрішній аудит» в практиці українського контролю та управління з‘явилася недавно - в кінці 90-х років. При цьому, як і всі інші українські новації, імплементація внутрішнього аудиту у сферу управління була ініційована західними донорами країни, яки виставляли умови подальшого отримання кредитів за наявності впровадження у українську бізнес практику західних (найчастіше американських) норм та правил. І в першу чергу це стосувалося української банківської системи, яка одна з перших (а на сьогодні – єдина в країні) почала реформуватися за західними стандартами діяльності та управління. Національний банк України в 1998 році прийняв Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, у 1999р. – Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України. Остаточно законодавчо закріплено внутрішній аудит в банківській системі Законом України «Про банки та банківську діяльність» в редакції 2003 року [56,стаття 45]. У 2005 році в надрах Кабінету Міністрів України народилася Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю [194], у тому ж році Державна Комісія з регулювання ринку фінансових послуг України оприлюднила Методичні рекомендації щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ. Проаналізуємо основні позиції вказаних документів. Зокрема Положення визначає внутрiшнiй аудит як систему, що контролює за діяльність комерційного банку. Мета створення (при мінімізації на це витрат) такої системи - оцінка діяльності внутрішнього контролю банку. За думкою творців документу, внутрiшнiй аудит банку є незалежною оцінкою системи внутрішнього контролю, встановленого у комерційному банку. Головна увага внутрішнього аудиту зосереджена на аналізі та вивченні фінансової та операційної інформації, інформаційної системи в цілому (у т.ч. систему бухгалтерського обліку) дослідження інших видів контрольної роботи та дослідження ефективності діяльності. А от внутрiшнiй контроль в банку визначено як систему дій, направлених на забезпечення достовірністі та достатності інформації для управлінських рішень, дотримання внутрішніх правил та вимог законодавчих актів, цілісності власних активів банку i активів його клієнтів, ефективнене використання банківських ресурсів, результативне управління ризиками, забезпечення дисципліни виконання розпоряджень органів управління банку, вирішення завдань, окреслених в стратегічних та поточних планах банку . З цих законодавчих визначень чітко видно методологічний підхід до внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, а саме: 1. Предметом уваги внутрішнього аудиту є система внутрішнього контролю; 2. Вектор головної уваги внутрішнього аудиту направлено на інформаційні системи (бухгалтерський облік. фінансова звітність), супутні види контролю, економічну ефективність операцій банку.