Методологічні засади діагностики фінансової спроможності розвитку регіону

Методологічні засади діагностики фінансової спроможності розвитку регіону Визначити рівень фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону, встановити причини його неспроможності, виявити тенденції і фактори, що зумовлюють низький рівень фінансової достатності, дієздатності та стійкості території з метою пошуку резервів й формування дієвих механізмів нарощення регіонального розвитку дозволяє діагностика фінансової спроможності регіону. Вивчення існуючих в економічній теорії та практиці методичних підходів до визначення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні не існує відокремленої методики діагностики саме фінансової спроможності регіону, що зумовлене відсутністю теоретичних комплексних розробок даного питання. Незважаючи на це, окремі напрацювання щодо вибору напрямків діагностики вже існують [12, 52, 56, 61, 62, 104-109]. Розроблені відокремлені індикатори, які можуть давати уяву про певні аспекти фінансової спроможності, оцінки фінансового стану, фінансового потенціалу, фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку, регіональної ефективності, незалежності і стійкості місцевого бюджету, які фактично є показниками й методиками для оцінки різних критеріальних характеристик фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону. Однак, проблема діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону, як цілісного явища, в економічній літературі не знайшла належного методологічного опрацювання. Загалом під методологією розуміється: 1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці; 2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності [110, с. 37]. Методологію діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону варто розглядати як сукупність прийомів дослідження і методичних підходів, що застосовуються для одержання об’єктивної оцінки фінансової здатності регіону забезпечувати стабільний розвиток і виявлення тенденцій у такій здатності, а також з’ясування причин неспроможності, сильних та слабких сторін, можливостей та загроз забезпечення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону. Методологія діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону включає такі елементи: - концепцію діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону; - систему принципів діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону; - систему методів діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону; - сукупність напрямків діагностики фінансової спроможності регіонального розвитку; - систему методичних підходів та інструментарію діагностики окремих напрямків фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону. Визначимось із змістом діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону. Серед вчених-економістів немає однозначності у визначенні сутності поняття «діагностика». У перекладі з грецької слово «diagnosis» означає вміння розпізнавати що-небудь. Відповідно вчені і розглядають призначення діагностики у визначенні стану об’єкта з метою встановлення і усунення в ньому диспропорцій, що зумовлюють появу «вузьких місць». Тільки деякі науковці під нею розуміють комплекс дослідницьких процедур з виявлення й оцінки характерних ознак об’єкта, слабких ланок та «вузьких місць» [111, с. 213; 112, с. 146]. Однак, діагностика, на відміну від інших науково-дослідних робіт, не обмежується простим визначенням стану об’єкта, а потребує формулювання рекомендацій з подолання негативних тенденцій і вирішення проблем. Відповідно до цього інші дослідники, розвинувши погляди на дану проблему саме у такому напрямку, називають її методом аналізу стану об’єкта для виявлення і усунення в ньому диспропорцій, що сприяють появі «вузьких місць», тобто «хвороб» [107, с. 4; 103, с. 8-9; 113, с. 55]. Треті, продовжуючи їх думку, вірно пов’язують діагностику із управлінською роботою з виявлення проблем та вузьких місць і вважають діагностику початковим етапом удосконалення управління і рекомендують її розглядати в економічному та управлінському аспектах [114, с. 142-143; 115, с. 113], або розглядають діагностику як функцію менеджменту і специфічну стадію управління, метою якої є своєчасне розпізнання ознак і природи кризи, а також локалізації небажаних їх впливів та виявлення відхилень об’єкта від норми, тенденцій, цілей [116, с. 6-7; 117, с. 215]. Відтак, загалом, як бачимо, в економічній науці діагностика розглядається як визначення стану (діагноз) досліджуваного об’єкта, який називають об’єктом діагнозу, та виявлення його сильних та слабких сторін. Зрозуміло, що діагностика ґрунтується на аналізі, оцінці та порівнянні, адже для того, щоб встановити діагноз, виявити відхилення від норми слід проаналізувати, оцінити й порівняти об’єкт дослідження із іншими з його сукупності або з визначеним еталоном. В науковій літературі можна зустріти значну кількість різновидів діагностики, що різняться за формою, типом, видом і напрямом проведення, сферою застосування, стосуються різних тематичних напрямків і цілей дослідження [118, с. 58; 119, с. 109-110; 120, с. 15; 121, с. 298-328; 122, с. 62]. На територіальному рівні об’єктом діагностики може бути регіон різного таксономічного рівня: країна, область, місто, район, селище, село чи окремий територіальний міжгалузевий комплекс. У нашому дослідженні за об’єкт діагностики вибираємо регіон як адміністративно-територіальну одиницю України – область, де безпосередньо формується економічний потенціал країни. За цільовим спрямуванням діагностики в економічній літературі можна зустріти значну кількість її різновидів. Оскільки об’єктом нашого дослідження є процеси забезпечення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону, тому, згідно даного об’єкта дослідження, для нас практичний інтерес складає дослідження сутності фінансової діагностики, в межах якої, знову ж таки, за функціональним призначенням, вважаємо, й виділяється діагностика фінансової спроможності соціально-економічного розвитку. Відповідно до вище вказаного, економічними поняттями, які формують розуміння сутності діагностики фінансової спроможності регіону, є поняття «діагностики регіонального розвитку» та «фінансової діагностики». Тому, при дослідження та формулювання методологічних засад діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону за основу будуть взяті дефініції діагностики регіонального розвитку та фінансової діагностики, на розкриття змісту яких і звернемо свою увагу. М.Стеченко зауважує, що діагностика регіонального розвитку передбачає виявлення регіональних диспропорцій, структурних деформацій і недоліків у соціально-економічному розвитку регіону [118, с. 57]. За твердженням Ю.Гладкого та А.Чистобаєва, регіональна діагностика пов’язана із визначенням його стану – природних, економічних, соціальних, екологічних та інших параметрів, і відповідно займається аналізом господарської специфіки регіонів, визначенням їх економічного «здоров’я» – «хвороб», «паталогій» та ін. [121, с. 297]. О.Дмитрієва також вбачає у регіональній діагностиці визначення стану регіону, виявлення «регіональних хвороб», болючих точок і вузьких місць [123, с. 4]. На думку В.Дубницького та Р.Лазебника, діагностика розвитку регіону є іманентною складовою маркетингу, оскільки її мета збігається з маркетинговими дослідженнями та гармонізована із цілями регіональної економічної політики, і в цілому її зміст визначається цілями та параметричним полем оцінки економічного стану регіону [111, с. 216].