Місце фондового ринку в системі фінансових інституцій

Місце фондового ринку в системі фінансових інституцій Становлення ринкової економіки в Україні вимагає забезпечення функціонування на відповідному рівні фінансового і фондового ринків разом з усіма обслуговуючими їх інститутами. У цьому зв’язку останнім часом все більше уваги приділяється проблемам формування і розвитку фондового ринку, оскільки саме розвиток фондового ринку визначає стратегію і темпи ринкової переорієнтації економіки країни. Через фондовий ринок формується новий механізм перерозподілу грошових накопичень, які можуть виникати в господарюючих суб’єктів, держави, населення. Фондовий ринок визначають як «сферу потенційних обмінів», «інститут або механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг [1]. Особливість цього ринку у тому, що він «має справу» з цінними паперами (ЦП), обіг яких визначає структуру ринку, його розміщення, правила функціонування. У монографії Загорського В.С. [2] зазначено, що ринок грошей і цінних паперів становлять єдиний фінансовий ринок у його широкому розумінні. Розділення цих ринків можливе лише умовно для здійснення теоретичного аналізу кожного з них зокрема. Ринок цінних паперів вміщений у фінансовому контурі управління економікою і залучений до процесів розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів і грошей. Згідно з Постановою ВРУ «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України», поняття фондового ринку ототожнюється з поняттям цінних паперів [3], проте деякі вітчизняні науковці схильні розділяти ці дві категорії. Зокрема, Мозговий О.М. вказує на те, що фондовий ринок (ринок капіталів) представляється довготерміновими цінними паперами, а ринок цінних паперів включає, окрім довготермінових, ще й короткотермінові цінні папери