Фактори та чинники відтворення людського капіталу

Фактори та чинники відтворення людського капіталу Загальноприйнято розглядати відтворення як безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг, духовних благ у межах окремого підприємства чи всього суспільства. Воно формується з двох взаємопов’язаних складових – відтворення продуктивних сил та відтворення економічних виробничих відносин суспільства, які пов’язують між собою основні стадії відтворення – виробництво, розподіл, обмін і споживання [69, с.4]. Відтворення людського капіталу відноситься до відтворення його першої складової – продуктивних сил і в ринкових умовах господарювання має особливості. В контексті теорії людського капіталу більш застосовуваним є виділення наступних етапів процесу відтворення людського капіталу - формування, розвитку та використання. Процесний підхід щодо відтворення людського капіталу потребує виявлення чинників, які впливають на кожній стадії. Виявленню впливу окремих факторів на формування та нарощування людського капіталу приділяли увагу у своїх дослідженнях вітчизняні вчені, зокрема Д.Богиня, О.Грішнова, І.Бондар, Л.Михайлова, Н.Маркова, О.Бородіна, А.Колот. Етап формування є похідним у відтворювальному процесі й саме від нього першочергово залежить якість людського капіталу. Під впливом різних економічних умов формувалися різні підходи щодо визначення чинників становлення людського капіталу. Так, наприклад, Г.Беккер визначав особливості формування людського капіталу, головним чином шляхом інвестицій у людину [238]. Виходячи з умов, що інвестиції в людський капітал мають різне спрямування, виділяють його складові частини. Так, А.Добринін, С.Дятлов, С.Курганський визначили сім фондів, які впливають на формування людського капіталу: освіта; підготовка і перепідготовка кадрів на виробництві; наука, включаючи витрати на дослідження і розробки; інноваційний, у тому числі розходи на технологічні інновації, на стимулювання інноваційної діяльності й створення інтелектуальної власності; здоров’я, включаючи витрати на охорони здоров’я, екологію і фізичну культуру; мобільність; культура [41, с.200-208]. І.Ільїнський пропонує виділяти такі складові: капітал освіти, здоров’я, культури [59]. Ф.Нойманн [115, с.98] до основних складових людського капіталу відносить комбінацію чотирьох компонентів: культурно-етнічні особливості, загальна освіта, професійна освіта, ключові кваліфікаційні якості; Е.Ванкевич [18, с.15]: освіту та професійну підготовку, поінформованість, фізіологічні характеристики особистості та стан здоров’я; професійну та географічну мобільність, психологічні характеристики особистості, мотивацію, цінності. Численність класифікацій чинників формування людського капіталу представляє О.А. Грішнова. Її концепція складається із шести чинників, з яких наступні [31, с.57]: 1) за змістом – демографічні, соціально-демографічні, соціальні, економічні, організаційно-економічні, екологічні; 2) за фазами відтворення – чинники формування і чинники використання людського капіталу; 3) за характером впливу в процесі відтворення – інтенсивні, що збільшують людський капітал шляхом мобілізації внутрішніх резервів системи, тобто якісних параметрів, та екстенсивні, котрі збільшують людський капітал за рахунок збільшення кількісних параметрів; 4) за рівнем впливу – макро-, мезо- та мікроекономічні, особистісні; 5) за характером впливу – позитивні й негативні.