Інформаційне забезпечення управління земельними ресурсами в сільськогосподарських підприємствах

Інформаційне забезпечення управління земельними ресурсами в сільськогосподарських підприємствах Реформування економічної системи країни потребує створення належного механізму управління земельними ресурсами – окремої сфери регулювання національної економіки. Рівень управління земельними ресурсами повинен відповідати концепції сталого розвитку держави та визначати економічні моделі і механізми регулювання ринкових процесів у сфері земельних відносин. Проблема ефективного управління земельними ресурсами в пореформений період досліджувалась багатьма вітчизняними вченими. Разом з тим, загальнодержавна програма, спрямована на покращення ефективного землекористування в ринкових умовах, вимагає поглиблення знань та удосконалення методичних питань в системі управління земельними ресурсами. Категорія „управління земельними ресурсами” в економічній літературі набуває різних ознак та змінюється під впливом розвитку виробничих відносин в суспільстві, а тому має відмінні форми визначення. Деякі економісти під управлінням земельними ресурсами розуміють процеси реєстрації і розповсюдження інформації про власність на землю, вартість і використання землі та пов’язаних з нею ресурсів [162, с. 21], інші розглядають управління земельними ресурсами як систематичну, цілеспрямовану дію держави та суспільства на земельні відносини і землекористування, що базується на пізнанні об’єктивних закономірностей та інформації з метою забезпечення ефективного функціонування земельних ресурсів країни в цілому, регіонів та конкретних територій [38, с. 21]. Дещо інакше дослідники трактують термін „управління земельними ресурсами”, розглядаючи його як систему „управління з наявністю причинно-наслідкових залежностей між підсистемами (соціальною, організаційною, кадровою, технічною та економічною) та принципом зворотнього зв’язку” [31, с. 22, 28] або як „об’єктивний процес та систему заходів (правових, адміністративних, економічних, екологічних тощо) щодо виконання землею суспільно-виробничих функцій” [183, с. 27].