Методика контролю фінансових результатів підприємства

Методика контролю фінансових результатів підприємства Ефективне управління формуванням та використанням прибутку (збитку) в сільськогосподарському виробництві неможливе без налагодження системи контрольних процедур. Слово „контроль” у перекладі з французької „controle” [191, с. 32] означає перевірку або спостереження з метою перевірки. Цей термін можна трактувати як спостереження, нагляд, перевірку з метою протидії чомусь небажаному. В економічній літературі у підходах до визначення терміну „контроль” ніколи не існувало одностайності. Так, під ним розуміли: „систему спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управлінського впливу на керований об’єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання цих рішень” [7, с. 6; 56, с. 5; 77, с. 32]; „повторне повернення до раніше розглянутого питання, перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення законності та економічної доцільності” [191, с. 5]; „творчий процес дослідження, спостереження, перевірки виробничої і невиробничої фінансової діяльності, які здійснюються відповідними суб’єктами управління, наділеними певними функціями контролю, з метою виявлення відхилень від установлених параметрів цієї діяльності, усунення та попередження негативних явищ і тенденцій” [116, с. 5; 183, с. 10]; „процес, який забезпечує якісну розробку та ефективне досягнення цілей, накреслених організацією, шляхом реалізації прийнятих управлінських рішень” [118, с. 19]; „складний процес, спрямований на перевірку відповідності контрольованих об’єктів пропонованим до них вимогам і заданим параметрам” [131, с. 7]. Порівняння змістовного навантаження терміну „контроль”, що запропоноване науковцями, дозволяє виділити його трактування як системи спостереження й перевірки чи складного багатоетапного процесу. Структура контролю як цілісної системи та складного процесу вичерпно розкрита В.О. Шевчуком [201, с. 14–15], з якою ми повністю погоджуємося. Так, система контролю розглядається у вигляді трьох невід’ємних складових: суб’єкт контролю, тобто особа, яка спрямовує контрольні дії на власну діяльність чи діяльність іншої особи; об’єкт контролю, тобто діяльність певного суб’єкта, на яку спрямовуються контрольні дії; контрольні дії, тобто операції порівняння показників діяльності контрольованого об’єкта з певною нормою. Під структурою контролю як процесу В.О. Шевчук вбачає три елементи: забезпечення, процедуру та наслідок. Розглянуті складові контролю в подальшому будуть покладені в основу розробки моделі контролю фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях. Крім того, аналізовані визначення терміну „контроль” містять ознаки певного суспільно-політичного устрою країни чи видів контролю, оскільки він може здійснюватися як „з метою встановлення законності та економічної доцільності”, так і „з метою виявлення відхилень від установлених параметрів”. Однак, спільним у визначеннях контролю, на нашу думку, є саме порівняння чи зіставлення даних з метою виявлення відхилень при реалізації прийнятих управлінських рішень. Тож у подальшому дослідженні автор дотримуватиметься саме такого трактування досліджуваного терміну. Контроль також може розглядатися як один із головних принципів управління, стадія процесу управління чи функція управління [16, с. 14]. На думку В.О. Шевчука [204, с. 13], оскільки ефективне управління характеризується розвиненими каналами зворотного зв’язку, то контроль у вузькому розумінні є одним із визначальних принципів управління. Контроль як стадія процесу управління являє собою дії, зміст яких полягає у порівнянні кількох величин, що характеризують норми та ступінь їх досягнення. Нехтуючи контролем, суб’єкти контрольного процесу втрачають можливість порівнювати, а отже – пізнавати реальність. І нарешті, контроль як функція управління є спеціалізованим різновидом управлінської діяльності, зміст якої полягає в одержанні інформації від функцій цілепокладання і нормування та обліку, зіставленні одержаної інформації та передаванні наслідків порівняння для виконання функції регулювання. Тож контроль тісно поєднаний з бухгалтерським обліком, а тому повинен здійснюватися на всіх етапах облікового процесу з метою забезпечення достовірності інформації про всі облікові об’єкти, у т. ч. й фінансові результати. Питання класифікації видів контролю в економічній літературі також є дискусійними, що пояснюється розвитком економічних відносин, зміною форм власності підприємств та організаційно-правових форм тощо та викликає появу нових форм і методів контролю. Як зауважує Л.В. Нападовська [118, с. 19], визначення видів контролю є головним у класифікації контролю. Виходячи з виду контролю, повинні визначатися його суб’єкти і характер контрольної діяльності. Ми вважаємо за недоцільне ставити мету дослідження існуючих класифікаційних ознак видів контролю через наявність достатньої кількості публікацій з даного питання, тому зупинимося на них коротко. автор кандидат економічних наук ПРОХАР НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА