Моделювання обліково-контрольного процесу формування фінансових результатів

Моделювання обліково-контрольного процесу формування фінансових результатів Моделювання як метод наукового пізнання, на думку В.І. Лямець та А.Д. Тевящева [94, с. 61] являє собою дослідження процесів, явищ чи систем шляхом побудови й вивчення їх моделей; використання моделей для визначення чи уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови об’єктів. Модель (від лат. modulus) [74, с.76–77] – це замінник об’єкта дослідження, що застосовується з ним в такій відповідності, яка дозволяє отримати нове знання про цей об’єкт. Оскільки модель ґрунтується на аналогії, то вона не є некорисною як у випадку тотожності моделі й об’єкта дослідження, так і у випадку суттєвих відмінностей між ними. Найчастіше моделювання пов’язане зі спрощенням та абстрагуванням від низки властивостей, ознак та сторін об’єкта. Вивчення лише окремих властивостей об’єкта здійснюється через відмову від дослідження інших властивостей, що в подальшому можуть виявитися важливими, а сама модель – некоректною. І навпаки, модель вважається адекватною об’єкту дослідження, якщо результати моделювання служать основою для прогнозування процесів реально дослідженого об’єкту. Побудова та використання моделей базуються на наступних принципах [94, с. 63]: • інформаційної достатності. При повній відсутності інформації про систему побудова її моделі неможлива, тоді як при наявності повної інформації про систему відпадає необхідність моделювання; • здійсненності. Розроблена модель повинна забезпечити досягнення мети з практичною достовірністю та за певний час. Рівень практичної достовірності визначається характером завдання, що вирішується і можливими негативними наслідками; • множинності моделей. Складність досліджуваних систем і велика різноманітність характерних їм властивостей не дозволяє побудувати одну адекватну модель. Тому виникає необхідність побудови кількох моделей, які в сукупності дають достатньо повне уявлення про систему і процеси, що в ній протікають; • агрегування. Складана система включає підсистеми, елементи для кожного з яких може бути побудована модель з певним рівнем адекватності, що дасть змогу управляти якістю моделі; • параметризації. При побудові моделі складної системи певні її компоненти можуть модулюватися в достатньо простій абстрактній формі, що дозволяє спростити модель, а це знижує рівень її адекватності. Застосування моделювання в бухгалтерському обліку та контролі з метою визначення фінансових результатів повинно базуватися на вище перерахованих принципах побудови моделей і враховувати організаційно-технологічні особливості сільськогосподарського виробництва, що впливають на методику розрахунку прибутку (збитку). автор кандидат економічних наук ПРОХАР НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА