Вдосконалення обліку та аналізу витрат на виробництво продукції цегельних заводів

Вдосконалення обліку та аналізу витрат на виробництво продукції цегельних заводів В умовах ринкової економіки центр ваги в дослідженнях ефективності управління витратами виробництва повинен зміщуватись від системи їх обліку і оцінки за попередній період часу до прогнозних оцінок їх можливої величини в перспективі та їх впливу на ефективність роботи підприємства. При цьому з’ясовуються питання, пов’язані із динамікою виробничих витрат на перспективу із змінами, які періодично можуть відбуватись в технологічних процесах, а звідси аналіз витрат є ланкою, що поєднує функції управління. Використання в процесі управління підприємством інформації про витрати, одержаної в результаті проведення їх аналізу, сприяє: посиленню обґрунтованості нормативних показників витрачання ресурсів та нормативного кошторису витрат; отриманню достовірної інформації про ефективність використання виробничих ресурсів; виявленню внутрішніх резервів економії та раціонального здійснення витрат; обґрунтуванню оптимальних управлінських рішень. Раціональне ведення виробничо-господарської діяльності підприємства в умовах оптимальної адаптації підприємства до нових ринкових умов вимагає наявності відповідної облікової системи, що давала б можливість як оцінити результати господарювання за попередній період, так і ухвалила б рішення на майбутнє. Сучасне управління виробництвом ділиться на системи операцій, необхідні для створення матеріальних цінностей; розробка і упровадження стратегії і напрямів виробничої діяльності підприємства; розробка виробничого процесу, проектування продукції, введення стандартів і норм на її виробництво; планування, облік і контроль поточного функціонування виробничої системи [212, с. 169]. Становлення багатоукладної економіки тісно пов’язано з реформуванням як організаційних так і економічних відносин та створенням різних форм власності і господарювання. Саме в цей період питання управлінської діяльності вимагають теоретичного осмислення та нетрадиційних підходів і рішень, крім цього з’являється необхідність поглиблення методології і формування системи обліку з позиції ринкових відносин. У даний час підприємства виробники стінових матеріалів стоять на порозі реформування структури управління господарською діяльністю. При чому в даний період великого значення набуває удосконалення системи обліку, а саме впровадження на підприємствах досліджуваної галузі ефективної системи управлінського обліку, суть якого полягає в інтегрованій до структури управління підприємства системі обліку витрат і доходів, контролю і аналізу, нормування і планування, яка саме і формує інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень, а також визначення напрямів стратегічного розвитку підприємства в майбутньому. Методологічну основу формування системи показників, що характеризують ефективність здійснення витрат на промисловому підприємстві, становлять принципи системного підходу, згідно яких підприємство має власну мету і завдання, може досліджуватися як відносно замкнена система, що має вхідні і вихідні параметри, ієрархічну організаційну структуру, тісно взаємодіє з іншими виробничо-господарськими системами, суб’єктами ринкового економічного простору. Вхідні параметри – всі види виробничих ресурсів, які в процесі виробництва перетворюються в результати виробництва. Всі види ресурсів мають певну вартість, тому і представляються як витрати виробництва у грошовій формі. Одночасно результати виробництва теж виражаються в грошовій формі у вигляді грошових надходжень від реалізації результатів виробництва, прибутку підприємства, що також має грошову форму вираження. Отже, на даному етапі забезпечується зіставність результатів і витрат за формою представлення у грошовому виразі. Залежно від видів витрати виробництва класифікуються за різними ознаками, які вибирають у відповідності з завданнями управління виробництвом і витратами. Системний підхід дозволяє класифікувати витрати за місцями їх виникнення та за видами. У відповідності з поставленими завданнями дослідження та прийнятих офіційно правил і вимог групування витрат виробництва виділено два підходи: диференціація витрат виробництва за видами ресурсів та за місцями виникнення витрат, Собівартість продукції являється важливим узагальнюючим показником, що виражає собою результат виробничої діяльності, адже він узагальнює як витрати живої праці так і витрати уречевленої праці. Цей показник необхідний з точки зору управління не як самоціль, а як засіб управління прибутком, оскільки залежність між прибутком і собівартістю пряма, яка витікає з логарифма: