Створення та використання об’єктів інтелектуальної власності вищих навчальних закладів авіаційного профілю

Створення та використання об’єктів інтелектуальної власності вищих навчальних закладів авіаційного профілю В Україні в 2004 р. була прийнята «Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки» [12], реалізовуючи яку українські вчені приступили до вироблення концепції інноваційної моделі розвитку економіки. Але роль і місце національної інноваційної системи (НІС) в даній концепції не визначено, не конкретизовано її структуру, а аналізуються лише окремі сегменти такі, як формування інституційного пристрою інноваційної економіки, технологічні пріоритети інноваційного розвитку виробничої сфери економіки, фінансування науково-технічної і інноваційної діяльності, розвиток інноваційного підприємництва, ринок об’єктів права промислової власності, державна політика в національній інноваційній системі. За оцінкою українських експертів, сучасна криза наукової інноваційної системи України виявилася не тільки в дефіциті фінансових ресурсів, але і в падінні платоспроможного попиту на науково-технічну продукцію з боку держави і підприємницького сектора, в погіршенні якісних характеристик наукових кадрів і матеріально-технічної бази досліджень, отже формування інноваційної системи нового типу тільки почалося. Дослідження використання ОІВ ВНЗ авіаційного профілю проводилось на прикладі наступних закладів: – Московській авіаційний інститут; – Національний авіаційний університет (м.Київ); – Харківський авіаційний інститут; – Ташкентський державний авіаційний інститут; – Національна Академія Авіації (Азербайджан). Московський авіаційний інститут (державний технічний університет) (МАІ) [93] – найбільший по кількості учнів технічний університет в Москві. Заснований 20 березня 1930 року. В даний час в технічному університеті «МАІ»: – понад 14 тис. студентів навчаються на 11 факультетах по 56 спеціальностям; – в аспірантурі готують кандидатів наук за 54 спеціальностями фізико-математичних, хімічних і технічних наук, а також по 6 спеціальностям історичних, економічних, філософських і політичних наук; – в докторантурі більше 10 наукових напрямів по проблемах механіки, машинобудування і процесів управління. Є Ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій; – учені університету ведуть дослідження по 29 найважливішим напрямам науки. Підготовка висококваліфікованих фахівців неможлива без проведення глибоких наукових досліджень. МАІ володіє величезним науково-технічним потенціалом. Це дозволяє впродовж всієї історії інституту проводити якісний навчальний процес, отримувати наукові результати, широко відомі вітчизняній і зарубіжній громадськості. Практично щорік роботи фахівців інституту наголошуються винагородами вищого рівня. Університет організовує і проводить фундаментальні і прикладні, наукові дослідження й експериментальні розробки, направлені на забезпечення підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів на рівні світових кваліфікаційних вимог. Ефективне використання науково-технічного потенціалу університету націлене на вирішення кадрових, економічних і соціальних завдань країни. Національна Академія Авіації (НАА) [94] є державним ВНЗ Азербайджанської Республіки від 15 червня 1992 р. За настільки невеликий період свого інтенсивного розвитку, розширення структури, заохочення наукової думки і вдумливий підбір кадрів перетворили НАА в один із престижних вузів не лише Азербайджану, але й інших країн СНД. Підготовкою авіаційних фахівців в НАА займаються 5 факультетів (21 кафедра). У структурі НАА діє Науково-дослідний Інститут (НДІ) Авіації з дослідним виробництвом, в завдання якого входить забезпечення швидкого й оперативного виконання комплексу робіт від наукових розробок до їх впровадження у виробництво. Одним з провідних відділів Науково-дослідного Інституту є відділ «Авіаційна електроніка». Основні напрями діяльності відділу: – розробка і виробництво електронного устаткування, необхідного при обслуговуванні аеродромів; – розробка і виробництво автоматизованих систем; – створення і впровадження програмного забезпечення для автоматизованих систем. Всі розроблені пристрої і прилади мають сертифікат якості Республіканського комітету стандартизації. Співробітники відділу також беруть безпосередню участь в науково-дослідних роботах з техніко-економічного обґрунтування зняття з регламенту або заміни застарілого устаткування станцій радіолокацій, систем наземного і мовного зв’язку, впровадження супутникових систем і ін. За весь час свого існування відділом розроблені нижченаведені науково-технічні продукції: – аеродромний електронний підігрівач AEQ-02-20000; – стаціонарний трифазний стабілізатор напруги ТСН-10-001; – індукційний кабелепошукач ІКИ-1; – пристрій для виявлення локального місця обриву і короткого замикання в ланцюзі електроживлення повітряних судів АЧАР-1; – вимірник міри завантаженості літака ІЗС-110; – автоматизована система контролю радіотехнічних засобів і зв’язку (АСЬК РТСіС); – бортовий статичний перетворювач напруги «СЕma-1». За минуле десятиліття дослідним виробництвом створено і здано в експлуатацію технічне устаткування на підставі укладених договорів з Узбекистанськими Авіалініями, з Нахічеванським Міжнародним Аеропортом, ПО «Промавтоматіка», ПО «АНАКА». Україна – одна з не багатьох країн світу, в яких розробляється і виробляється авіаційна й космічна техніка, а також готуються кваліфіковані фахівці для цієї галузі. Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» [95] є провідним ВНЗ в системі державного утворення України, що випускає фахівців даного профілю. Харківський авіаційний інститут був заснований в 1930 р. і спочатку мав в своєму складі два факультети – літакобудування і моторобудування. У момент заснування в ХАІ було всього 12 викладачів і 69 студентів. На даний час в університеті навчаються понад 7000 студентів і 160 аспірантів, працюють 700 викладачів (з них – 95 професорів і докторів наук, більше 400 доцентів і кандидатів наук) і понад 2000 співробітників. Серед викладачів університету 1 лауреат Ленінської премії СРСР, 3 лауреати Державної премії СРСР, 25 лауреатів Державної премії України, 11 лауреатів премії Ради Міністрів СРСР. Відмітна особливість ХАІ – тісні зв’язки з виробництвом. В університеті викладають генеральні конструктори і керівники найбільших авіаційно-космічних підприємств: Я.Е.Айзенберг, П.В. Балабуєв, В.А. Богуслаєв, І.В. Драновський, С.Н. Конюхів, Ф.М. Муравченко, А.К. Мяліца. Університет є співвиконавцем Міжнародної космічної програми «Альфа», а також наукових проектів з фірмами США, Японії, Німеччини, Мексики, Нідерландів, Китаю. Університетська наука робить вагомий внесок у розвиток національної аерокосмічної науки, техніки, технології, машино- та приладобудування. Серед унікальних об’єктів наукової бази університету слід зазначити два об’єкти, що мають статус Національного надбання України – аеродинамічний комплекс і науково-дослідний інститут проблем фізичного моделювання режимів польоту. Інші наукові об’єкти – стенд для натурних випробувань компресорів авіаційних двигунів потужністю до 4000кВт, стенд моделювання системи двофазної термостабілізації космічних станцій, навчально-науковий центр комп’ютерних технологій CAD/CAM/CAE, супутникові навігаційні системи «ГЛОНАС» і «ЦИКАДА»; моделюючий автоматизований сертифікаційний стенд сонячної енергетики, зал і обладнання для випробувань на міцність і сертифікації літальних апаратів, стенди діагностики авіаційних двигунів; зал і обладнання для випробувань електроракетних двигунів в умовах космічного вакууму; науково-дослідний полігон для штампування деталей енергією вибуху і багато інших також не мають аналогів в Україні, а деякі – в світі. Практично всі запропоновані розробки доведені до дослідного зразка, пройшли апробацію і використовуються на підприємствах авіаційно-космічною та суміжних областей машинобудування. Серед підприємств – постійних партнерів, які активно співпрацюють з ХАІ в області впровадження наукоємких розробок, – ХГАПО, АНТК ім. О. Антонова, ГКБ «Південне», ПО «Південний машинобудівний завод», ВАТ «Мотор-Сич», ЗМКБ «Прогрес», корпорація «ФЕД», «Комунар», ХАРТРОН, «Завод ім. Малишева», ПО «Турбоатом», НПП «Машпроект», НДІ аеропружних систем і багато інших. Відкриті інформаційні і комп’ютерні інтегровані технології є основою якості й ефективності виробництва, науки і навчального процесу. Історія Ташкентського державного авіаційного інституту бере свій початок в травні 1995 року, коли Указом Президента Республіки Узбекистан І.А. Карімова був створений єдиний авіаційний вуз в Центральній Азії. Сьогодні ТГАІ [96] займає провідну позицію в здійсненні підготовки висококваліфікованих дипломованих фахівців в області виробництва і експлуатації сучасної авіаційної техніки, менеджменту і маркетингу в авіаційній галузі, управління повітряним рухом і педагогів за фахом. До складу сучасного Ташкентського державного авіаційного інституту входять 4 факультети. Навчання в ТГАІ проводиться по 10-ти напрямах на заочному і денному відділеннях. В даний час вищу освіту в інституті отримують близько 1910 студентів. Керує навчальним процесом досвідчений професорсько-викладацький колектив, що складається з 149 чоловік, серед яких 22 доктори наук, 65 кандидатів наук. Викладачі вузу регулярно підвищують свій освітній рівень у Вузах і авіапідприємства BOEING в США, Росії, Південній Кореї, Германії, Бельгії, Данії, Малайзії й інших країнах.