Актуалізація безпеки особистого споживання як вимога сучасного господарського розвитку

Актуалізація безпеки особистого споживання як вимога сучасного господарського розвитку Безпека в суспільстві є найважливішою передумовою його нормального існування, саме прагнення до безпеки є мотивом об'єднання людей у суспільство. "Аналіз історії свідчить, що потреба встановлення безпеки належить до числа основних мотивів діяльності людей і співтовариств" [123, с.12]. М. Цицерон на перше місце серед функцій людини і суспільства ставив саме безпеку: «Перш за все, кожному виду живих істот природа дарувала прагнення захищатися, захищати своє життя» [124, с.131]. Сьогодні проблема безпеки актуалізується з низки причин, не останню роль з яких грає особисте споживання. Це пов’язано з ненанесенням шкоди людині через спожиті блага, з необхідністю захисту людини від впливу небезпечних і шкідливих факторів, що віникають при споживанні. Ризики, яким піддається людина в сучасних умовах в сфері споживання, становляться більш очевидними та різноманітними. Безконтрольність суспільних процесів послаблює безпеку. Особливо це виявляється в трансформаційній економіці у зв'язку з нестійкістю економічного життя суспільства. Найбільш серйозна загроза, яка підстерігає людину в умовах переходу до постіндустріального суспільства, полягає в тому, що втрачається сама людська природа. В. Кутирьов аналізує явище постчасу в постіндустріальному світі. «Це, очевидно, кінець власне (виключно) людського часу, вступ цивілізації до людино-машинного стану. Людина існує, діє, проте не як автор, а як чинник («людський чинник») системи. Могутнішою, ніж людське суспільство. Постлюдський світ! Та всі інші «пост» витікають звідси. Історія продовжується, але людина перестає бути її суб'єктом» [125, с. 41]. Таким чином, В. Кутирьов говорить про зміну ролі людини і всього людського суспільства, яке переходить в інший стан. «Створивши всесвітні комунікаційні мережі, людина остаточно, незворотно і при цьому абсолютно непомітно для себе перетворила себе на частину чогось більшого, ніж вона сама» [44, с.14]. На думку Ф.Фукуями, це кінець історії, тобто тих характеристик суспільства, які існували до появи нового постіндустріального суспільства. Людині важко охопити нову реальність. Світ ускладнюється і людина вже не може повною мірою його сприймати. Для сприйняття світу, що змінюється, людині не вистачає ні органів чуття, ні знання, ні часу. Внаслідок цього безпека стає все менш уловимою. Ускладнення суспільного життя і соціальної організації загострює глобальні проблеми людства, що призводить до зниження безпеки. Як відзначав Т.Парсонс, «чим вище рівень організації, тим більш руйнівним стає потенційний конфлікт, а, отже, все більш нагальною є необхідність його контролювати» [126, c 254].