Регулювання діяльності підприємств у забезпеченні їх економічної безпеки нормативно-правовими актами

Регулювання діяльності підприємств у забезпеченні їх економічної безпеки нормативно-правовими актами Практика державного регулювання національної економіки розвинутих країн засвідчує, що найкращих результатів можна досягти за ринкових умов у поєднанні з ефективною регулятивною функцією держави [121, с.3]. Економічна безпека підприємства не є винятком – найефективніше забезпечення економічної безпеки підприємства неможливе без грамотного та ґрунтовного відповідного державного регулювання. Держава значно впливає на формування економічної безпеки підприємства. Використовуючи прямі та непрямі важелі втручання, вона створює та регулює економічні умови діяльності підприємств, призначені для захисту економічних інтересів держави і його національної економіки [97, с.74]. В Україні основою нормативно-правовою базою економічної безпеки та регулювання банкрутства є Конституція України [100]. Базуючись на основних засадах Конституції, уряд України будує державну політику. Для реалізації одного з її напрямків в Україні створено Раду національної безпеки та оборони, яка займається координацією органів виконавчої влади у сфері національної безпеки. З метою системного підходу до захисту економічних інтересів у 1997 році Верховною Радою України було прийнято Концепцію національної безпеки України [102]. У прийнятій Концепції розглядаються основи національної безпеки України, об'єкти та принципи забезпечення національної безпеки, загрози національній безпеці, основні напрямки державної політики національної безпеки України та система національної безпеки України. Звичайно, ця концепція не здійснює прямого впливу на економічну безпеку підприємства, але опосередковано все ж впливає. У світлі опосередкованого впливу на економічну безпеку підприємств цікавим є дослідження міжнародних законодавчих актів. Так, одним з основоположних актів щодо банкрутства підприємств є Європейська конвенція „Про деякі міжнародні аспекти банкрутства” [54]. Цей документ у випадку відкриття процедури банкрутства в одній з держав, що приєдналися до Конвенції, регулює: - здійснення деяких повноважень конкурсного керівника відносно розпорядження майном боржника на території інших держав-учасників Конвенції; - відкриття вторинного банкрутства в інших державах-учасниках; - передачу інформації кредиторам, що знаходяться на території інших держав-учасників, і порядок подання ними претензій до боржника. Також цим документом пояснюються міжнародні аспекти відкриття справи про банкрутство, непрямої міжнародної компетенції, часткової оплати вимог кредиторів, багато уваги приділяється питанню вторинного банкрутства підприємств. У світлі розгляду питань економічної безпеки на міжнародному рівні цікавою є методологія, запропонована Комісією ООН за програмами розвитку (UNDP) з аналізу економічної безпеки держави. Згідно з цією методикою рівень національної безпеки визначається трьома факторами: рівнем економіки, рівнем освіти та правами людини [103, 108, 155]. Рівень економіки вимірюється у ВНП на душу населення, рівень освіти – кількістю років, протягом яких вчиться в даному суспільстві «середньостатистична» людина, права людини характеризуються спеціальним індексом, який розраховується за спеціально затвердженою методикою. Рівень національної безпеки, визначений таким чином, є одним з індикаторів стану безпеки держави. Зниження цього рівня є сигналом для уряду щодо прийняття відповідних заходів.