Методичний підхід щодо динамічної оцінки потенціалу машинобудівного підприємства на основі інтегральних показників стану й ефективності використання його ресурсних компонент

Методичний підхід щодо динамічної оцінки потенціалу машинобудівного підприємства на основі інтегральних показників стану й ефективності використання його ресурсних компонент При аналізі економічних систем під діагностикою розуміють сукупність досліджень для визначення цілей функціонування господарського об'єкта (організації, підприємства), способів їхнього досягнення, виявлення проблем і варіантів їхнього рішення [156, с. 83]. Отже, у контексті проведеного дослідження, під діагностикою варто розуміти комплекс цілеспрямованих дій машинобудівного підприємства для визначення й опису поточного й перспективного стану й ефективності використання потенціалу. Як показали проведені дослідження, основними ресурсними компонентами потенціалу машинобудівного підприємства є техніко-технологічні, фінансові, трудові й інноваційні ресурси, комплексна оцінка стану й ефективності використання яких дозволить визначити стратегію розвитку підприємства. У результаті проведеного аналізу наукових праць [21, 28, 86, 87, 144, 180, 207], присвячених проблемі створення ефективного механізму діагностування внутрішнього і зовнішнього середовища, можна зробити висновок, що існують різні підходи до діагностики виробничо-господарської діяльності підприємств машинобудівного комплексу. Найчастіше при дослідженні промислового підприємства здійснюється діагностика фінансової стабільності підприємства [14, 77], його конкурентного статусу [86, 180], стратегічного потенціалу [143], економічного потенціалу [180], конкурентоспроможного потенціалу [28]. Важливу роль відіграють й інші фактори, що визначають особливості розвитку промислового підприємства. Діагностика діяльності підприємства здійснюються з урахуванням сучасних концепцій менеджменту на основі використання процесного, системного й ситуаційного підходів [5, 28, 86, 124]. Процесний підхід визначає стратегічне управління потенціалом машинобудівного підприємства як сукупність взаємозалежних дій, спрямованих на безперервне й послідовне управління процесом поліпшення стану й підвищення ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства для досягнення поставлених цілей. Системність є обов'язковою умовою, що забезпечує ефективність стратегічного управління, тому що впорядкованість, цільова орієнтація й комплексність дозволяє провадити діагностику ресурсних компонент потенціалу машинобудівного підприємства як єдиної системи. Ситуаційний підхід до стратегічного управління потенціалом машинобудівного підприємства припускає врахування реакції на різні ситуації, що відбуваються як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі підприємства. Застосування методів діагностики при здійсненні стратегічного управління потенціалом на машинобудівних підприємствах повинне забезпечити динамічну оцінку процесів формування їх конкурентних переваг. Діагностика ґрунтується на всебічному й систематичному вивченні об'єкта. Основними етапами є: збір вихідної інформації про процеси розвитку внутрішнього середовища підприємства й фактори, що впливають на них, об'єктивне дослідження стану підприємства, аналіз результатів проведених досліджень різними діагностичними методами. У процесі встановлення діагнозу з'ясовується причина, що викликала зниження конкурентоспроможності підприємства, оцінюється ступінь зміни основних елементів внутрішнього середовища підприємства з урахуванням галузевих особливостей розвитку властивому даному підприємству. Таким чином, діагноз повинен відображати особливості, що відрізняють даний об'єкт від інших об'єктів усередині галузі. Ранній, точний і максимально коректний діагноз полегшує проведення раціональних і ефективних дій для зміни й запобігання негативних змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства, а також для розробки стратегії довгострокового розвитку відповідно до можливих її змін. На основі узагальнення досвіду створення діагностичних систем запропонований такий алгоритм діагностики потенціалу машинобудівного підприємства, що складається з чотирьох етапів: 1. Визначення кількісних значень часткових показників оцінки стану й ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства. 2. Розрахунок часткових показників оцінки стану й ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства. 3. Розрахунок інтегрального показника рівня стану й інтегрального показника ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства, з урахуванням значущості часткових показників. 4. Оцінка динаміки показників характеристики стану й ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства (визначення внутрішніх резервів розвитку машинобудівного підприємства).