Обґрунтування шляхів підвищення економіко-екологічної ефективності системи протипаводкового захисту

Обґрунтування шляхів підвищення економіко-екологічної ефективності системи протипаводкового захисту Проведена економіко – екологічна оцінка причин формування паводків та їх наслідків свідчить про те, що в останні десятиліття повторюваність паводків, мак-симальні паводкові витрати та їхня руйнівна дія мають тенденцію до зростання. Це свідчить про те, що на сучасному етапі, актуальною задачею є уточнення розрахун-кових витрат паводків. Так, під час будівництва інженерних споруд для захисту населених пунктів, промислових та інших підприємств у Карпатському регіоні, згідно ДБН-360-92 п. 98 за розрахунковий взято паводок 1%-ї ймовірності забезпечення, а для захисту сіль-ськогосподарських угідь – 10%. Відповідно до цих нормативів дамби повинні ви-тримувати паводки рідкісної повторюваності – ті, що бувають один раз у 100-200 років. Паводок 4-8 листопада 1998 р. на річках Закарпаття засобами масової інфор-мації однозначно оцінений як катастрофічний. До цієї категорії Держстандартом України віднесені виняткові за величиною та рідкісні за повторюваністю паводки, що можуть спричинити жертви й руйнування. Однак, за кількісними характеристиками, які його сформували (див. додаток Ж), цей паводок не можна оцінити ні як винятковий за величиною, ні як рідкісний за повторюваністю, а отже, не можна оці-нити ні як катастрофічний. Катастрофічними він був лише за наслідками, адже завдав найбільших збитків за всю історію регіону. Не вдалося уникнути при цьому і руйнувань та людських жертв [140, с. 222-228]. Тенденція зростання збитків від паводків характерна не тільки для Карпатсь-кого регіону, а й усієї України та для багатьох країн світу, оскільки темпи освоєння затоплюваних територій значно випереджують темпи будівництва споруд для їх за-хисту і в цілому розмір збитку від паводків перевищує розмір ефекту, який досяга-ється і в нинішній час від будівництва захисних споруд. Негативні наслідки від па-водків можна зменшити, якщо нові підприємства, будинки, споруди і комунікації проектувати та розміщувати оптимально, господарську діяльність регулювати на суто науковій основі, здійснювати різноманітні види захисних заходів, у першу чергу раціонально використовувати і розширювати площі лісів, які активно перешкоджають виникненню паводків. Вказані шляхи відрізняються як за змістом, так і за характером вирішуваних завдань, однак вони не виключають, а лише доповнюють один одного. Адже, як свідчить практика, локальне вирішення проблеми запобігання негативного впливу паводків нерідко призводить до ще більших негативних наслідків. Проблему захисту народногосподарських об’єктів від паводків можна вирішити, якщо нею займатися не на окремих ділянках річки, а на усьому басейні і якщо народногосподарське освоєння заплавних земель буде взаємопов’язане з будівницт-вом інженерних захисних споруд. Протипаводкові заходи можуть бути оперативними і технічними. Для вико-нання оперативних заходів потрібна добре налагоджена інформаційно-попереджувальна система, а також профілактичні заходи, які проводяться у випадку небезпечних паводків, включаючи можливу евакуацію людей і матеріальних цінно-стей. Оперативні заходи не вирішують в цілому проблему захисту від паводків. Те-хнічні заходи носять попереджувальний характер, і для їх виконання необхідне зав-часне будівництво спеціальних інженерних споруд, що потребує значних витрат ма-теріальних і фінансових ресурсів. Враховуючи вищесказане, щорічно в Карпатському регіоні проектуються і будуються на річках гідротехнічні споруди спеціального призначення. Часто вони споруджуються з урахуванням інтересів окремих галузей. Для запобігання руйнівній дії паводків можуть бути використані: регулювання стоку в руслі річки, відведення паводкових вод, регулювання поверхневого стоку на водозборах, обвалування, спрямовування русел річок, поглиблення дна, берего-захисні споруди, підвищення території шляхом підсипання та комбінований спосіб. Економіко-екологічна оцінка ефективності протипаводкових заходів показала, що найбільший економічний ефект і надійний захист заплавних територій від паводків можуть бути досягнуті при використанні комплексу заходів, і перш за все активних методів захисту (регулювання стоку як в руслі, так і на водозбірній площі басейну водотоку) в поєднанні з пасивними методами (обвалування, розчищення дна, спорудження берегозахисних споруд, лісомеліорація тощо). Вибір способу захисту територій, що піддаються затопленню залежить від ба-гатьох факторів, таких як: гідравлічний режим водотоку, рельєф місцевості, інжене-рно-геологічні і гідрогеологічні умови, наявність інженерних споруд у руслі і на за-плаві (греблі, водосховища, мости, дороги, водозабори, дамби), розташування насе-лених пунктів, сільськогосподарських угідь, підприємств тощо, які підлягають зато-пленню під час паводків, а також перспектив їх розвитку. Внаслідок вивчення й урахування всіх цих факторів та особливостей території, яка захищається від паводків, а також проведенням техніко-економічних розрахунків щодо використання різноманітних варіантів захисту визначається найбільш раціональне поєднання протипаводкових заходів. Досить складних і ретельних робіт потребує визначення вартості території, на якій можуть бути розміщені населені пункти, промислові об’єкти, сільськогосподарські угіддя тощо, що підлягає затоп-ленню паводковими водами різної повторюваності та вибір заходів для їх захисту. При цьому потрібно враховувати те, що цінність кожної затоплюваної території пі-двищується залежно від темпів її освоєння для потреб промисловості, сільського го-сподарства та населення. Для отримання оптимального рішення необхідно розглянути декілька варіантів розвитку продуктивних сил регіону [133]. Там, де темпи розвитку продуктивних сил вищі, необхідно найбільш інтенсивно проводити роботи з протипаводкового захисту. автор кандидат економічних наук ПЕТРУК ІРИНА РОСТИСЛАВІВНА