Аналіз трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці

Аналіз трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці Аналіз трудової мобільності жінок регіону передбачає чотири частини. Перша полягає в оцінці економічної трудової мобільності жінок регіону, другу буде присвячено аналізу територіальної трудової мобільності, третю – аналізу галузевої трудової мобільності, четверту - аналізу трудової мобільності жінок - працівників підприємства „Донецькгірмаш”. В основі аналізу економічної трудової мобільності жінок лежить класифікація трудових ресурсів, яка заснована на методології Міжнародної організації праці. МОП рекомендована система класифікації, відповідно до якої населення розподіляється на економічно активне населення (ЕАН) і економічно неактивне населення (ЕНН). Цей підхід дозволяє оцінити трудові переміщення жінок, що знаходиться в економічно активному віці (від 15 до 70 років), тобто визначити переміщення між зайнятими, безробітними, економічно неактивною частиною населення. Будь-яке переміщення жінок, яке супроводжується зміною її економічного статусу, приводить до зміни економічної структури населення. Основні переміщення трудових ресурсів, як вже наголошувалося, обмежені потоками між станом зайнятості, безробіття та економічно неактивним населенням. До економічно активної групи (зайняті і безробітні) відносяться жінки, які орієнтуються на отримання доходу, а у разі найму - заробітної плати. Саме пропозиція і використання жіночої робочої сили характеризує економічну активність у сфері зайнятості. Причини економічної неактивності жінок на ринку праці обумовлені, перш за все, наявністю доходів у формі трансфертних платежів (стипендії, пенсії) та допомогою родичів. До економічно неактивної частини жінок відносяться учениці, студентки, слухачки, курсантки денної форми навчання (включаючи денні аспірантури і докторантури); жінки, одержуючи пенсії за віком і на пільгових умовах, а також одержуючи пенсії за інвалідністю; жінки, у яких немає необхідності або бажання працювати, та ті, які шукають роботу але не готові приступити до неї найближчим часом. До економічно неактивної частини жінок відносять і тих, яки зайняти веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами та ін. Крім того, однією з причин економічної неактивності жінки є неможливість знайти роботу, тобто до цієї категорії відносяться жінки, які припинили пошук, вичерпали всі можливості її отримання, що приводить до відмови від працевлаштування і переходу з групи економічно активного населення (безробітних) в економічно неактивну. Необхідність визначення інтенсивності потоку між ЕАН і ЕНН обґрунтована тим, що результатом економічної трудової мобільності є збільшення або зменшення пропозиції жінок на регіональному ринку праці. Ці дані дозволяють охарактеризувати поведінку економічно активних жінок, вірогідності збереження цією групою їх економічного статусу, що дозволяє прогнозувати ситуацію на регіональному ринку праці і використовувати цю інформацію в програмах сприяння жіночій зайнятості та їх профорієнтації.