Врахування економіко-екологічних ризиків в оцінюванні ефективності використання осушуваних земель

Врахування економіко-екологічних ризиків в оцінюванні ефективності використання осушуваних земель Встановивши генезис ризику та його можливі негативні наслідки слід розробити програму оптимізації рішення з врахуванням ризику в рамках методики оцінки впливу ризику на ефективність аграрного використання осушуваних земель. Це не означає, що обґрунтована забезпеченість розрахункового стоку в результаті такого врахування зведе ризик зазначених наслідків до нуля. Оскільки ризик є об’єктивно вбудованим в систему господарювання механізмом, його можна лише звести до мінімуму. В зв’язку з цим процедуру врахування ризику пропонуємо проводити в два етапи. На першому етапі слід здійснювати розрахунки параметрів системи на багатоваріантній основі з тим, щоб прийти до варіанта з мінімальним ризиком. Результатом цього етапу повинно бути згенероване рішення щодо розрахункової забезпеченості та відповідні проектні та розробки та кошторисні розрахунки. Але, оскільки, обраний варіант все ж таки матиме ймовірність настання ризикованих подій, на другому етапі слід скоригувати прогнозні значення ефективності господарської діяльності на величину ризику. Будь-яке господарське рішення вимагає певної суми коштів для його реалізації. Причому сума коштів залежить від рівня рішення і тих результатів, які ми очікуємо досягти в результаті такої реалізації. Одні рішення (локальні) вимагають незначних затрат і дають змогу підвищити поточну ефективність. Інші, навпаки, вимагають значних разових затрат з перспективою отримання значного ефекту, яке відбудеться у дещо віддалений період часу. Це рішення, що пов’язані з інвестиціями. Проектні рішення щодо будівництва чи реконструкції осушуваних систем для потреб аграрного землекористування на основі розрахункової забезпеченості відносяться до розряду інвестиційних. А це обумовлює потребу в економічному обґрунтуванні з тим, щоб здійснені інвестиції дали б максимальну віддачу за даних конкретних умов. Особливої актуальності набуває ця проблема в існуючих умовах, які характеризуються, з одного боку, скороченням інвестування в аграрний сектор економіки, а з іншого – нагальною потребою відродження сільськогосподарського виробництва. Академік П.І. Гайдуцький, визначаючи пріоритетні напрями економічних досліджень [30, с.29-31], говорить про необхідність введення здорового фінансового механізму віддачі інвестицій в роботу аграрного сектору економіки України. Однією з передумов для цього є розробка механізму багатофакторності та поліваріантності обґрунтування інвестицій та реальної оцінки віддачі інвестицій з точки зору ризику. Оскільки, як зазначає професор В. Радченко в своєму дослідженні ринкових проблем інвестування агробізнесу, «висока міра ризику серйозно уповільнює надходження інвестицій» [146, с. 55-63], в рамках зазначеного підходу справедливо буде очікувати підвищення інтересу інвесторів завдяки контролю над ризиком і реальності результатів інвестування. Це пов’язано з тим, що високий ризик, як правило, супроводжується великими потенційними доходами. (Теорія ризику визнає цей факт як безперечний [5, 6, 9, 12, 21, 22, 23, 24, 40, 41, 79, 188, 189, 196, 198, 199]).