Передумови та механізми формування ефективного аграрного використання осушуваних земель

Передумови та механізми формування ефективного аграрного використання осушуваних земель Проведений аналіз використання осушуваних земель Рівненської області доводить необхідність проведення реконструкції на більшості систем. Особливо актуальним стає питання відновлення систем та якості ґрунтів таким чином, щоб економіко-екологічний ризик був зменшений, а сталий розвиток сільськогосподарського виробництва став реальною складовою економіки України. Проте, для забезпечення належної аргументації на користь реконструкції для конкретних систем, для конкретних проектів та на замовлення конкретних землекористувачів доцільно сформулювати систему показників, що доводять таку необхідність. Аналіз проведених наукових досліджень в цій галузі [76, 117] дозволяє виділити наступні основні характеристики та їх критерії, здатні об’єктивно встановити потребу в реконструкції (в разі потреби, і будівництва) осушувальної системи. Основним екологічними параметром, що визначає потребу в реконструкції, за даними розробок Ленгіпроводгоспу та ПівнічНДІГіМ, є вторинне заболочування або перезволоження осушуваних земель у передпосівний, вегетаційний періоди та при збиранні врожаю, які не можна усунути за допомогою експлуатаційних заходів [76, с.15]. При цьому стан осушуваних земель визначають за такими критеріями (розробленими ПівнічНДІГіМ): 1) за відносною площею підтоплення сільськогосподарських культур, розраховується фактично у % до площі всієї оцінюваної ділянки. Критерії для визначення потреби в реконструкції системи наведені в таблиці М.1 додатку М. 2) за термінами запізнення початку польових робіт на досліджуваній ділянці в залежності від стану земель: при хорошому стані – менше 5 діб порівняно з еталонною ділянкою (в якості еталонної пропонується брати ділянку, на якій забезпечене проведення польових робіт в оптимальні агротехнічні строки при подібних ґрунтово-кліматичних умовах); при задовільному 5-10 діб; при незадовільному 11- 20 діб);