Особливості оцінювання економіко-екологічного ризику використання земель в умовах осушення

Особливості оцінювання економіко-екологічного ризику використання земель в умовах осушення В процесі обґрунтування проектів осушувальних систем визначається величина розрахункової гідрологічної характеристики, яка необхідна для вибору найбільш економічних і технічно обґрунтованих розмірів каналів і споруд на них. Критерієм такого вибору є ймовірність перевищення (забезпеченість) цієї величини, що встановлюється відповідними нормативними документами (зокрема чинним «Руководством по проектированию осушительных систем в Украинской ССР НТД 33.63-074-87 1.07.87», що розповсюджується на проектування всіх осушувальних систем в Україні як тих, що будуються, так і тих, що підлягають реконструкції). Тому можна сказати, що в основі всіх параметрів системи лежить показник розрахункової забезпеченості. Саме розрахункова водозабезпеченість у водно-балансових розрахунках визначає кількість води, що має бути відведена з площі осушення для досягнення норм осушення, необхідних для забезпечення нормального росту рослин. Тому постає питання, яким чином нормативно встановлений показник враховує всі нюанси коливань погодних факторів і як це впливає на стан середовища, а також на результати аграрного природокористування на осушуваній території. Все це зводиться до питання оцінки економіко-екологічного ризику при проектуванні осушення на основі розрахункової водозабезпеченості, а також обґрунтування розрахункової водозабезпеченості в проектах осушення з точки зору ризику. Оцінювання економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель повинно проводитись за трьома напрямками: 1. Оцінювання екологічної складової ризику. 2. Оцінювання економіко-організаційної складової. 3. Оцінювання економічнї складової (рис.1.5). Пропонуємо таку методичну схему оцінювання економіко-екологічного ризику при проектуванні земель на основі розрахункової водозабезпеченості: 1. З комплексу економіко-екологічних ризиків, що мають місце при осушуванні земель, як такими, що безпосередньо визначаються розрахунковою водозабезпеченістю, вважаємо ризик невідповідності рівня ґрунтових вод (РГВ) нормам осушення внаслідок екстремальних погодних умов або умов неефективної роботи системи, а також пониження РГВ в зонах активного і віддаленого впливу через необґрунтованість розрахункової водозабезпеченості (решта ризиків, вважаються такими, що визначаються іншими факторами, пов’язаними з осушенням або осушувальною меліорацією як такою). 2. Визначаємо повну сукупність типових проявів погодних умов аграрного землекористування на осушуваних територіях. Ймовірні прояви умов і результатів сільськогосподарського виробництва визначаються на основі статистики врожайності і агрометеорологічної статистики, запланованих варіантів і рівнів агротехніки, відображених в технологічних картах, прогнозованого ресурсного потенціалу. Для виділення повної сукупності типових проявів погодних умов використовуються показники продуктивності земельних угідь, в яких сконцентровано вплив всіх погодних характеристик зони. Узагальнюючими показниками продуктивності земель є урожайність ведучої в зоні культури, вихід кормових одиниць по кормових культурах та угіддях з 1 гектара ріллі, вихід валової продукції рослинництва в грошовому виразі з 1 га посівної площі. Коливання цих показників найбільш повно характеризують варіацію погодних умов. Реалізація цього етапу може проводитись у такій послідовності [82, с.136-137]: