Моделювання оптимальної величини розрахункової водозабезпеченості для осушувальних меліорацій

Моделювання оптимальної величини розрахункової водозабезпеченості для осушувальних меліорацій Сформовані таким чином потоки доходів по ряду проектів, які в найбільшій мірі відповідають вимогам оптимальності, становлять першу складову, необхідну для обґрунтування ефективності інвестицій в осушувальні меліорації з врахуванням ризику. Дану модель використано для обґрунтування найкращого варіанту проведення реконструкції осушувальної системи «Печалівка», Костопільського району Рівненської області. В основу моделювання лягли дані багаторічних гідрологічних спостережень на річці Зульня, що є водоприймачем системи (за даними Діпроводгоспу в Рівненській області, додаток Н). Результати моделювання простої осушувальної системи наведено в таблиці П.1 додатку П. Оскільки для прийняття рішення усередненого критерію Байеса недостатньо, проведено моделювання і за іншими критеріями матриці доходів,а також за критеріями матриці ризиків втрачених можливостей. Таким чином, за результатами моделювання найоптимальнішим варіантом проектування простої осушувальної системи є проектування на розрахункову забезпеченість стоку 50%. Проте, господарською практикою доведено, що просте скидання надлишкових вод не є ефективним, оскільки в більшості випадків супроводжується значним переосушенням в інші періоди вегетаційного циклу. Тому наведену модель було застосовано також для проектування польдерної системи з механічною подачею води. Результати розрахунків по моделі для матриці доходів та для матриці втрачених можливостей наведено в таблиці П.2, додаток П. Отже, польдерну систему доцільно проектувати на найбільшу водозабезпеченість, якщо в основі моделювання лежать лише прогнозовані доходи. Проте така ситуація може значною мірою відкоригуватись, якщо при обґрунтуванні включити такий фактор, як капітальні вкладеня. Другою складовою економіко-екологічного обґрунтування ризику в осушування земель (як зазначалось в розділі 1.2) є складання кошторису капітальних вкладень на здійснення заходу за обраними варіантами, яке здійснюється на основі проекту. В даному дослідженні використано питомі показники капітальних вкладень на проведення реконструкції польдерних систем, рекомендовані Рівненським Діпроводгоспом. Третьою, не менш важливою, складовою є розрахунок показника ризику при врахуванні фактору часу, що корегує показники доцільності проектування і показує реальну картину щодо термінів окупності та прибутковості. Цей параметр повинен враховувати як загально ринкові тенденції на ринку капіталовкладень так і специфіку даного виду інвестування. Аналіз існуючих методик розрахунку ставки дисконту [124, с.45-51; 171, с. 107-109] та можливості їх застосування в даній сфері наведено в таблиці Р.1 додатку Р. Найбільш повно фактор економіко-екологічного ризику при обґрунтуванні інвестицій в осушувальні меліорації буде враховувати поєднання методу кумулятивної побудови та методу капітальних активів (МОКА), оскільки дозволить врахувати і вплив загальноринкових факторів і рівнеь економіко-екологічного ризику експлуатації саме даної системи.