Методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу

Методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу Під поняттям економічного механізму в умовах ринкової економіки розуміють створення і розподіл між учасниками прибутку. В створенні якого беруть участь трудові ресурси, уречевлена в засобах виробництва і коштах минула праця, природні ресурси. Від їх виробничої комбінації та розподільних відносин залежать типи економічних систем та види відповідних економічних моделей 43. Найважливішими елементами економічного механізму є обрана організація продуктивних сил, стан виробничих відносин, державні пріоритети. Разом вони формують економічну політику держави та визначають вид економічної моделі. Перший елемент економічного механізму становлять обрані в галузях народного господарства організаційні формування як виробничі, так і обслуговуючі. Ними можуть бути акціонерні товариства, селянські (фермерські) господарства, холдингові компанії, та ін. В умовах ринкової економіки економічною основою функціонування будь-яких організаційних формувань є приватна, державна, змішана, колективна форми власності на засоби виробництва і на вироблену ними продукцію. Форми власності і розподілу кінцевого результату становлять зміст виробничих відносин людей в процесі виробництва. Отже, змістом другого елемента економічного механізму господарювання є обрані форми власності і розподілу кінцевого результату виробництва. Другий елемент економічного механізму є центральним. Він формує характер розподільних процесів в обраній економічній моделі [32, с. 67 - 75]. Дослідження діяльності агросервісних підприємств пов’язане з використанням індуктивного методу при збиранні, систематизації, узагальнені даних та виведенні основних принципів діяльності підприємств агросервісу. Аналіз господарської діяльності агросервісних формувань доцільно проводити з використанням дедуктивного методу, який передбачає теоретичне і абстрактне осмислення проблеми та формулювання гіпотези обрання оптимальної стратегії розвитку