Теоретичні погляди на конкуренцію, її роль в аграрному секторі економіки

Теоретичні погляди на конкуренцію, її роль в аграрному секторі економіки Одним з основних понять, що розглядаються при аналізі ринкових відносин, є конкуренція. Дослідження конкуренції і конкурентних відносин знайшло віддзеркалення в працях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, А.О. Курно, Ф.И. Еджоуерта, К. Вікселя, Дж. Робінсона. Е. Чемберліна, Дж. Кейнса, Й. Шумпетера, А.П. Лернера, Ф.А. Хайєка [6]. У радянській економічній науці простежувалося негативне ставлення до конкуренції як такої, панували уявлення про хаотичність і стихійність конкуренції під час розвитку капіталістичного способу виробництва, обґрунтовувалося повне «...усунення конкуренції при переході від капіталізму до соціалізму...» і заміна конкуренції «...соціалістичним змаганням, де були переможці, але не було переможених» [82, с.215]. Дані підходи, разом з тим, почали мінятися з середини 70-х років, коли виникла необхідність ведення конкурентної боротьби на зовнішньому ринку [98]. У пізнішій вітчизняній літературі [102;104;111;170] ставлення до конкуренції змінилося радикальним чином, і вона стала розглядатися як невід'ємний елемент ринкових відносин, їх розвитку і існування. Аналіз визначень самого поняття конкуренції дозволяє зробити висновок про його неоднозначність і неможливість якого-небудь універсального визначення. У загальному вигляді можна виділити два напрями, в рамках яких при визначенні поняття конкуренції робиться акцент на різних його складових. У рамках першого напрямку конкуренція проявляється в суперництві суб'єктів ринку за досягнення кращих умов або результатів в якій-небудь сфері. Суперництво може виявлятися у вигляді боротьби за найбільш вигідні умови вкладення капіталу, умови виробництва і збуту товарів, за отримання найвищого прибутку. А.Ю. Юданов [170,с.129] визначає ринкову конкуренцію як боротьбу «... фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів... на доступних сегментах ринку». Дійсно, найбільшої гостроти конкуренція досягає при зіткненні інтересів товаровиробників, при продажі товарів (послуг) одним і тим же споживачем. Як відзначає Е.А. Горбашко [17,с.95], «...ключовий вид конкуренції... - це боротьба товаровиробників в різних секторах ринку...на самостійних ринках засобів виробництва, предметів споживання, цінних паперів, робочої сили, ідей, валют». Проте звуження поняття конкуренції до рівня суперництва на ринках збуту продукції, на наш погляд, навряд чи можна вважати виправданим. Як справедливо наголошується в окремих джерелах [82,с.210], «...конкуренція є єдністю ринкового механізму регулювання відтворення і змагання економічних агентів....Хоча власною сферою конкуренції є все ж таки звернення, воно не зводиться до суперництва в операціях купівлі-продажу. Звернення виступає в конкуренції як кругообіг грошового, продуктивного і товарного капіталів». В.В. Лисевич [58,с.35] вводить ширше визначення, розуміючи під конкуренцією «...суперництво на якому-небудь терені між окремими юридичними і фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети». Таким чином, конкуренція, як ринковий атрибут, може не носити загального характеру і виявлятися тільки в певній сфері при зіткненні з приводу чого-небудь інтересів учасників ринкових відносин.